Школа поэзии Светланы Скорик

Рахіль

      
 

Кричить Рахіль: "Та де ж мої діти, де?"

Ні душі, лиш пустий коридор гуде,

Та шкребе лиховіття в холодне вікно,

А Рахіль все сидить та горнеться в рядно...

А Рахіль все кричить та ковтає біль,

Розкида по куткам тисячі божевіль.

На підлозі вчорашній уламками скла

Виклада силуети, склада імена

І збира відголоски тонких голосків –

Сніп незрілих, зелених, ламких колосків,

Що ковтнули би сонця, взяли би води,

Потягнулись би в небо, дали би плоди,

Та в руках сивий попіл і тліле дрантя –

Нема ходу в минуле, нема вороття.

Над сколошканим містом ревун голосить.

Чого нині шукати? Що в неба просить?

Схаменеться, прокинеться – лишиться біль.


Іудея не та, і Рахіль – не Рахіль.

Катерина, Ярина... – її імена,

Та немає дітей – тільки туга одна...


25.02.2023


© Андрій Катрич


Вірш про Рахіль


"Рахиль": перевод на русский




1 Проголосовало
Избранное: стихи о войне на Украине, лучшие стихи
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Рахіль - Современная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Рахіль из рубрики Современная поэзия :

Вірш про Рахіль. Плаче Рахіль за своїми дітьми, кричить: "Та де ж мої діти, де?" Над сколошканим містом ревун голосить, в руках сивий попіл і тліле дрантя. Катерина, Ярина... – її імена, та немає дітей – тільки туга одна.

 Проголосуйте за стихотворение: Рахіль
Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • Я не вірю в спалені мости
    • про розпач і розчарування
  • Чомусь ми не порозумілись
    • про безглузду розлуку і спогади
  • Катя-Катерина
    • Вірш Катерина, вірш Катя. Золотава усмішка в’юнкої дівчинки Каті-Катерини. Як весняна гілочка, доторкнись – розквітне. Хай тебе не захмарює жодная хмаринка.
  • Форма й зміст
    • Вірш про правила, вірш про закони. Я не вірю у вічну доцільність усталених правил. Не настільки важливі закони оті, забобони. Все тече, непорушні старі видозмінює форми. Ми крокуєм вперед, і в минуле
  • "Підносив в спеку глек з водою..."
    • Вірш запустіння, вірш життя пройшло. Про сухий садок, пустий будинок і нещасливу долю. Тут люблячих зійшлося двоє, чекали на дітей, онуків в будиночку оцем. Плекалось кожне деревце. А зараз сухий
Современная поэзия
  • Светлана Скорик Автор offline 7-05-2023

Как лезвием по сердцу проходит... Жгучая современность - и при этом мощное фольклорное начало. Да ещё в мифологической оболочке Ветхого Завета! Потрясает.

Меня только задевает несовпадение некоторых ударений в словах с ритмом. Я понимаю, что в украинском это не считается за сбой ритма, там это часто встречается; просто если внутренний слух заточен на музыкальность, несовпадение немного мешает цельному восприятию.
  • Радислав Власенко-Гуслин Автор offline 9-05-2023

Біблійно та своєчасно, гірка вічність землі... Помилуй, Боже!
  • Фадеев Максим Автор offline 9-05-2023

Вы не будете против если я переведу стих на русский?
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: