Школа поэзии Светланы Скорик

Катя-Катерина

      
 

Золотава усмішка, золотаві очі,

Золотаве сонечко не блищить – хлюпоче

Від дзвінкої усмішки милої дитини,

Від в’юнкої дівчинки Каті-Катерини.

Як весняна гілочка, доторкнись – розквітне,

Як квітчина-зірочка, до того тендітна.

Ти моє продовження, ти моя кровинка,

Хай тебе не захмарює жодная хмаринка.

Хай в тобі не згаснює рідна Україна,

Золотаве сонечко – Катя-Катерина.


Вірш Катерина, вірш Катя.


Вірш Катерина




1 Проголосовало
Избранное: стихи на украинском языке, стихи про малышей
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Катя-Катерина - Современная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Катя-Катерина из рубрики Современная поэзия :

Вірш Катерина, вірш Катя. Золотава усмішка в’юнкої дівчинки Каті-Катерини. Як весняна гілочка, доторкнись – розквітне. Хай тебе не захмарює жодная хмаринка.

 Проголосуйте за стихотворение: Катя-Катерина
Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • Рахіль
    • Вірш про Рахіль. Плаче Рахіль за своїми дітьми, кричить: "Та де ж мої діти, де?" Над сколошканим містом ревун голосить, в руках сивий попіл і тліле дрантя. Катерина, Ярина... – її імена, та
  • Роздуми
    • Вірш супротивники, вірш гіркота істини, вірш плід гармонії. Про непорозуміння, бесіди-сутички. А я радію тій бесіді, де відвертість щиріша. Раптом надоумить Господь до зубів озброєних супротивників?
  • Останні дні
    • Вірш літні люди, вірш дідусь. Не цікаві люди літні гостям, сусідам і рідні. Скубемо невпинно пам'ять, неначе в ній сховали щось. Вже ніхто не запитає: – Тобі не холодно, дідусь? Ми все ще здатні
  • "Посіяв орач зернину..."
    • Вірш про зернятко, вірш про мету. Посіяв орач зернину, і зернятко все більше стає і вище. Можливо усе, коли мета і більша, і вища за тебе самого. І дивиться тільки вгору. І молиться тільки світлу.
  • Донеччина
    • Вірш свій чужий, вірш про Донеччину. Вже невідомо, хто тут чужий на Донеччині, хто свій, бо правда, роздерта навпіл, квилить. Тут вирвані з серцем чиїсь родинні гніздечка, хатини, сльоза дитяча й
Современная поэзия
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: