Благословення

      
 

Світанок хоче очі відкривати,

А я по дому пораюсь давно,

Бо трудівниця, жінка я і мати,

Благословляти день мені дано.


Благословляю день, благословляю.

Щоранку сонце в небо піднімаю,

Бо трудівниця, жінка я і мати.

Мені дано цей день благословляти.


Столи у свято й будень накривати,

Узором гаптувати полотно,

Синів родить, на крила підіймати,

Благословляти їх мені дано.


Благословляю їх, благословляю.

Від всіх напастей серцем затуляю,

Бо вище всього горде ім’я «мати»!

Мені дано дітей благословляти.


За щастя називатись словом «мати»

Благословлять життя мені дано,

Допоки сонце заглядає в хату,

А дітки виглядають у вікно.


Благословляю світ, благословляю!

З джерел любові діток напуваю.

Бо поки мати колисає сина,

На світі буде жити й Україна!


2010 р.


Благословляю вірш


Благословляю вірш




3 Проголосовало
Избранное: стихи о маме, стихи о женщине, стихи про Украину, стихи на украинском языке
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Благословення - Современная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Благословення из рубрики Современная поэзия :

Благословляю вірш. Синів родить, на крила підіймати, благословляти їх мені дано, бо вище всього горде ім’я «мати»! З джерел любові діток напуваю.

Проголосуйте за стихотворение: Благословення

Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • «Іще не журно серцю, поки...»
  • Вірш роздуми про осінь життя; про любов, яка рятує від відчаює. Іще не журно серцю... Бо вітрило моєї любові мені підспівує: Люб-лю...
  • "Вип'ю келих вина..."
  • Вірш про надію, життя і гармонію. Щоби мати побачила сина – живого. І попросяться душі у відпустку – додому. Ти не спиниш мене, я давно вже на злеті!
  • Привіт
  • Вірш про привіт у вигляді пера чайки. Перо з чайчиного крила до мене хвиля принесла. Засяяв райдугою світ. Валентина Хлопкова.
  • Дерево життя
  • Вірш про відчуття провини, яка не виявлена, але не дає спокою. У чому та вина, не розумію навіть. За що спокуту нести слід мені? Валентина Хлопкова.
  • На межі
Современная поэзия

  • Ирина Черепенина Автор offline 1-05-2024

Так гарно!

 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: