Море

Поклало море в узголів’я берег.

Дрімає хвилі світанковий плес.

Розіллє ранок сонця повний келих

В долоні ніжно-голубих небес.

Потягується хвиля, ніжить втому.

Немає крапки у солоних мрій.

Я на піску навмисне ставлю кому,

Щоб повернути зустріч у прибій.

Я повернуся до морських таїн,

Де вірш з водою буде говорити.

Гора над морем стане у поклін,

Щоб слову до вершини долетіти.

Море гори вірші