Червневий диптих

ЧЕРВЕНЬ ПОВЕН ЧЕРЕШЕНЬ…

Червень повен черешень,

Мрій про щастя прийдешнє,

Він то громами креше,

То джмелями гуде.

Зорі – срібні підкови,

Місяць – вузенький човен,

Шепотом ночі повен,

Не пристане ніде.

Бачиш, гаснуть зірниці,

Білий туман куриться,

Квіти ховають лиця

Поміж росяних трав,

Листя в леготі має,

І соловей ридає,

Хвильку ледь-ледь гойдає,

Легко дихає став…

…Де, красо моя, де ти?

В злої долі тенета

Світ – розмінна монета –

Втрапив, хоч не хотів.

Встаньмо за нього, люди,

Грозам підставім груди!

Може, вдячний нам буде

Кращий серед світів…

21.08.2024

СОНЦЕ – БУДЕ!

Садів вишневе божевілля,

Легке кружляння пелюсток.

Хисткий у літечко місток…

На нім чекає з хлібом-сіллю

Червневий ясноокий день.

Він ще зустріне, ще зігріє,

І вибачить, і зрозуміє,

Чому було не до пісень…

А сад у білому цвіту,

У квітів ніжному серпанку,

І в тіні крил у вільнім танку

Я вірю знов… І ніч оту,

Що впала, хижа і бездонна,

І розлучила без жалю,

Уже забула: знов люблю

Квіток оцих розкішні грона,

Зірниці радісних очей,

Що сяяли світліш за зорі

В небесному безкраїм морі –

В минулім червні… І ночей

Я не боюсь. Стече біда,

І буде сонце. Буде. Буде!

І серця болісна застуда

Розтане, згине без сліда…

21.08.2024

У червні вірші