«Повиростали швидко діти...»

      
 

* * *

 

Повиростали швидко діти.

Здавалось, жити б і радіти:

«альпійська горка» біля хати,

«Богдан», «Хюндай», –

               що ще бажати? 

Чому ж так сумно на душі?


За бідну неньку-Україну,

за недостроєну хатину, 

що притулилась ніби боком

своїм сирітським шлакоблоком

та пророста кругом мишій...

Від того й гірко на душі.


Та не забув ще рідну мову,

віддам «Богдана» за корову,

куплю старенькі «Жигулі»

та й буду жити на землі.

Як пращури жили. На волі.

Така вона, шахтарська доля.

А там, гляди, телятко буде

чи розовеньке порося,

онуки може не забудуть

навідатись до дідуся.


А ви живіть тут, у «хрущовках»,

чи думайте, що живете,

купуйте їжу в упаковках

та уявляйте, що їсте.

Життя настане непросте,

за їжу – все ви віддасте.


Мене згадаете.

Та буде пізно...

https://stihi.pro/4191-zhyttya-na-zemli.html
Не забывайте делиться материалами в социальных сетях!

Свидетельство о публикации № 4191
Рекомендуйте стихотворение друзьям
Избранное: стихи про Украину городская поэзия стихи на украинском языке
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
  • © Алекс Гинсбург :
  • Городская поэзия
  • У стихотворения 3 664 читателей.
  • Комментариев: 2
  • 2012-11-17

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения «Повиростали швидко діти...» : Вірш про місто і село, про життя на землі. А ви живіть тут, у «хрущовках», чи думайте, що живете, купуйте їжу в упаковках та уявляйте, що їсте. Микола Панасенко. Проголосуйте за стихотворение: «Повиростали швидко діти...»
(голосов:4) рейтинг: 80 из 100

    Стихотворения по теме:
  • Депресивне
  • Стихи о несбывшемся. Зима - часто время разочарования и неисполнившихся желаний. По крайней мере, у меня.
  • Гроза у місті
  • Стихи-зарисовка, рассказывающие об увиденной и услышанной однажды летней грозе. Это, конечно, не была моя первая в жизни гроза, но самая красивая - это действительно так.
  • Своє коріння
  • Вірш про батьківщину, про рідне коріння, яке є у кожного. "Живемо ми тут, де між кручами сивий батько наш виграє і покручені, і потурчені, та коріння у нас своє!". Валентина Хлопкова.
  • Декларування
  • Вірш про шок, який визвало декларування депутатів. "Декларували статки депутати, а велемовні їхні результати для незаможного електорату були, як вибух справжньої гранати".Валентина Хлопкова.
  • Веретено
  • Вірш про веретено, як символ влади над часом."Над часом владар веретено пряде і пряде нитку долі".Валентина Хлопкова.
  • Жіноча таїна
  • Вірш про таїну, яка повинна бути в жінці."Повинна в жінці бути таїна, щоб легко подолать могла вона у серці чоловічім перешколи".Валентина Хлопкова.
  • Літа
  • Вірш про києвські храми, про пам’ятки часу. Не злічить на узвозі Андріївськім їх, Сяють золотом храми Подолу. Валентина Хлопкова.
  • Ода стиральной машине
  • Стихи о женских заботах, о стирке, о весне в Киеве. Но тянет Город постирать. Гляди – весной Подол испачкан. Ирина Иванченко.
  • Вулиця мого дитинства
  • Вірш про рідну вулицю, про рідне село, про дитинство. Текст пісні. Ця вулиця рідна, знайома Мене, як в дитинстві, веде Додому, до рідного дому. Віра Коваль.
Вірш про місто і село, про життя на землі. А ви живіть тут, у «хрущовках», чи думайте, що живете, купуйте їжу в упаковках та уявляйте, що їсте. Микола Панасенко.

  • Татьяна Гордиенко Автор offline 18-11-2012
Колоритная картинка украинской сельской жизни, но с печальной моралью в самом конце.
  • Светлана Скорик Автор offline 20-11-2012
Некоторые Ваши стихотворения, Николай Павлович, мне напоминают Тараса Шевченко: так же доходчиво, афористично и красиво - о самом наболевшем. Особенно выразительное место:

А ви живіть тут, у «хрущовках»,
чи думайте, що живете,
купуйте їжу в упаковках
та уявляйте, що їсте.

И незарифмованные строки как "мораль басни" - очень к месту, выражают уже самой своей формой главную идею.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
«Повиростали швидко діти...»