Вибір

      
 
Обираючи богів, ми обираємо долю.
Вергілій,
давньоримський язичницький поет


...бо той, хто вірить, 
той не мусить знати.
Анатолій Матвійчук, 
український сучасний поет


Нехай мовчать Америки й Росії,
коли я із Тобою говорю!
Борис Олійник,
український сучасний поет

Хтось прагне знань, комусь – достатньо віри.
А де ж той дух, що греблі в душах рве?
Так боляче, що ми – лиш натовп сірий,
лиш Бога віддзеркалення криве.

Iти до світла треба лиш напевне,
а не блукати світом навмання.
З народження мені ЛЮДИНА ймення,
тому і МАЮ ПРАВО на ЗНАННЯ.

Чужим богам до нас немає діла.
Нам шиї гне ярмо чужих ідей.
А так важливо, щоб душа раділа,
коли із Богом бесіду веде.

Обіцянки в єлеї і сиропі...
Куди ведеш, чужий поводирю?
Нехай мовчать Москва й Константинопіль,
коли я з рідним Богом говорю!
 
Звертаюсь українською до нього,
доземно із пошаною вклонюсь,
для себе не випрошую нічого,
за Україну лиш одну молюсь.

Як батько з сином, як з дочкою мати,
що бадьорить, порадить і втіша –
отак удвох ми будем розмовляти:
Душа Вселенська і моя душа.

В своєму храмі і в своєму домі
свої пророки і свої боги,
давно усім нам рідні і відомі,
яким вже час віддати всі борги.

I недаремно ми на них так схожі –
залюблені у рідний край серця.
Ми не раби – онуки ми Дажбожі.
Нам білий колір дуже до лиця.

Нас не зведе ніхто на гній і попіл.
I не погасить у серцях зорю.
Нехай мовчать Москва й Константинопіль,
коли я з рідним Богом говорю!
Не забывайте делиться материалами в социальных сетях!

Свидетельство о публикации № 4346
Рекомендуйте стихотворение друзьям
Избранное: стихи на украинском языке
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Вибір : Вірш про своїх і чужих богів. Чужим богам до нас немає діла. Віра Коваль. Проголосуйте за стихотворение: Вибір

    Стихотворения по теме:
  • Сравнения
  • Жить в согласье с Богом
  • Антидарвин
  • Откуда я и кто?
  • У Врат
  • Стихи о попавших в рай. Там очень немного – л ишь те, кто беседует с Богом. Столпились в преддверии Храма. Читают: «Рабів до раю не пускають». И светел тот суд, н о Судья непреклонен.
  • "Хто проживе чотири віки..."
  • Вірші про жорстке й жорстоке розділення душі й тіла, земного й небесного. Так тяжко чоловіку в момент жорстокого розділу, к оли душа кидає тіло і все дрібне, земне, змаліле. Юрій Безух.
  • Книга життя
  • Вірш роздуми про прожитий певний відрізок життя і вік свободи, спроба зробити підсумки. Про мистецтво насиченого життя. Юрій Безух.
  • «Жала жалоб боюсь...»
  • Стихи об ощущении боли, которое присуще всему живому, а не только человеку. Слишком живы волокна, что созданы Богом. Иль я своевольно наделяю весь мир ощущением боли?!
  • Сини православ'я
  • Вірш про війну в Україні і мовчання Бога, про православних, які вбивають один одного. Сини православ'я вбивають себе – мовчиш, як немов би немає Тебе! Leo.
  • Геній та Демон
  • Вірш про дароване, призначене Богом право вибору. Відповідальність за власний вибір. Про те що що рух, життя – це і є безперервний вибір. Юрій Безух.
  • Дещо про вічне
  • Короткі вірші про вічність і сучасність, про віру й світло, про вибір і відповідальність за нього. Кожному дається по потребам – В землю або в Вічність перейти. Юрій Безух.
Вірш про своїх і чужих богів. Чужим богам до нас немає діла. Віра Коваль.

  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 2-12-2012
Ми отут посидемо під вишнями,
Всі такі веселі й молоді,
Без попа помолимось Всевишньому
на своїй, не купленій землі.
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 3-12-2012
Шановна пані Віро, мені дуже сподобався Ваш щирий вірш, тому не можу утриматися від ще одного співзвучного поетичного коментаря.
"Чужіє наше слово в чужині",
Та коли раптом запече у грудях,
І темні, наче ночі, стануть дні,
І руки стануть жовті й льодяні,
Тоді до мене тихо, мов у сні,
Підійдуть світлий Бог і рідна мати,
Вони відгонять страхи навісні
І стануть українською співати.
  • Маргарита Мыслякова Автор offline 3-12-2012
Ответьте, пожалуйста, причем тут Москва, если крещение Руси проходило под началом киевского князя Владимира Святославича и тогда была не Московская, а Киевская Русь?
Уход от язычества произошел не в Москве, а в самом сердце будущей Украины - Киеве. Разве это не прискорбный для Вас факт?
  • Михаил Перченко Автор offline 17-01-2013
Віра, саме ім'я твоє є віра. І все ж Бог не може бути рідним окремій людині. Чужих ідей не буває, а є розумні і ні, потрібні людині чи ні. А за те, що у тебе Бог - Душа Вселенська, вклоняюсь тобі до долівки. Все, що ти робиш, таке талановите і щире, що я завжди у захваті. Дякую. Тим паче, що головна привабливість людини - в його помилках. "Бо той, хто вірить, той не мусить знати".
  • Андрей Ковтун Автор offline 10-02-2013
Вера, строчки
"Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю"
принадлежат не Б.Олийнику, а В.Симоненку
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.