Віра, Надія, Любов

Розпач, знай, нехай шаліє,

Та хай Віра нас зігріє

І летять до неба мрії.

Не покине нас Надія,

А Любов серця зігріє,

І з’єднає все Софія.

Важкий цей вік,

Шалений біг...

Так зупинись же, чоловік,

І трохи вгору подивись,

Й поезію – цей божий дар –

Не трать на світовий пожар,

А трохи часу віднайди,

Щоб доторкнутись висоти

І полетіти (а не йти)

До світлої мети.

19.09.24