Школа поэзии Светланы Скорик

Моє коріння

      
 

Моє коріння з діда-прадіда
Плекала київська земля.
Пісень про неї безліч складено,
Додам до них свою і я.

В гаї й діброви закосичена
І підперезана Дніпром...
В любові шлю тобі освідчення,
Бажаю повнитись добром.

Мене голубила ти ласкою
Своєю щирою й теплом.
І заколисувала казкою,
І залишилась джерелом

З якого п’ю натхнення й досі я.
Ти найсвятіша із святинь.
Люблю твої світанки росяні,
Неповториму неба синь.

Твоя прихильність доброзичлива
Мене веде через літа.
Краса твоя незапозичена
З роками тільки розквіта.


4 Проголосовало
Избранное: стихи о родном крае, стихи на украинском языке
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Моє коріння - Современная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Моє коріння из рубрики Современная поэзия : Вірш про рідну землю, де народилась і виросла, про любов до неї. Моє коріння з діда-прадіда плекала київська земля. Валентина Хлопкова. Проголосуйте за стихотворение: Моє коріння
Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • Зустріч з рідним краєм
    • Вірш моє дитинство. Тут дитинства мого залишились сліди, і тому мене пам’ять вертає сюди. Тут колись народилась і виросла я, і сюди повертаюсь я знову і знов. Обніму всіх живих, а померлим вклонюсь.
  • На гробках
    • Вірш про родове коріння, про витоки, які ні збрехати, ні злукавить не дадуть. Де спочили наші прадіди й батьки, зеленіють під травою могилки.
  • Голій Пристані
    • Стихи-впечатление о туристической поездке по Хео=рсонской области в конце мая 2018 года
  • Старе й мале
    • Вірш про діда, про збережену радість дитячого погляду на світ, про безперервність родової пам’яті. Дід з Талалаєм талалають. Юрій Безух.
  • Жіноча доля
    • Вірш про призначення жінки, про її високу місію в житті. Жіноча доля непроста. Душа жіноча незбагненна. Валентина Хлопкова.
Современная поэзия
  • Михаил Перченко Автор offline 7-04-2013
Замечательное стихо. Тільки трошечки зацукрено. Але ж диво, як можна щей і нове щось сказати до землі рідної. Ставлю перше зіроньку. Дивуюсь на читачів.
  • Валентина Хлопкова Автор offline 9-04-2013
Михаил Абрамович, благодарю за внимание.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: