До Дня пам’яті жертв депортації кримських татар. Віталій Шевченко.
Справжня література постає тільки на грунті щирости і свободи...
Євген Сверстюк
Я колись не повірив власним очам, коли прочитав, що син Леоніда Андрєєва, солдат Червоної Армії, Даніїл, постійно голодував, воюючи з німцями. Як це так? Не може цього бути! Щоб боєць Червоної Армії і голодував!
А потім мій добрий знайомий Краснослав Федорович Сергієнко, який пройшов пішки від Сталінграду і до Берліна, на моє питання, які у вас були найбільші труднощі на війні, несподівано відповів:
- Весь час хотілося їсти, а їсти нічого не було!
Тому я вже не дивувався, коли прочитав в інтерв’ю знаменитої людини, Іона Дегена, ізраїльському журналісту, його слова, що їм, танкістам, постійно хотілося їсти. Така людина брехати не буде.
Ось така правда історії.
А я тут хотів розповісти про такі нестандартні історії, які не повинні були бути. Ось перша з них. Під’їхав одного дня до станції, яка вела в Освенцім, ешелон з людьми, яких збиралися знищити у таборі смерті. Начальник охорони ешелону якийсь гауптман, дав наказ своїм підлеглим вигрузити в’язнів з вагонів, що вони ретельно і зробили. Вишикували їх і повели у пекло.
А гауптман дав ще наказ своїм зольдатам перевірити ретельно вагони, що дисципліновані німці і зробили. Один з них відкрив двері одного вагону, а там зіщулилися в кутку 18 єврейських дівчат. Солдат здивовано сказав:
- Ти диви, а тут нікого немає!
І знову закрив двері, але залишив у дверях шпаринку, куди могла просунутися долоня. І ешелон поїхав кудись назад у Польщу.
А тепер перейдемо до іншої історії.
До війни жила у Бахчисараї молода кримська татарка Саїда, працювала у дитячому садку. І все було нормально, як у всіх людей навколо, та тут раптово почалася війна і зламала усі мирні плани людям.
Прийшла війна і в Бахчисарай. Євреї, які потрапили до рук фашистів, були розстріляні. А в садочку, в якому працювала Саїда, залишилося 88 єврейських дітей. Що робити? Як їх рятувати? І Саїда здогадалася як! Вона перевдягнула дітей у одіж кримських татар, дала їм відповідні імена, навчила дітей молитви свого народу:
- Бісмі – лляхі – ррахмані - ррахім,
Альхамду лілляхі раб біль – алямін.
Ар – рахман – ррахім…
У перекладі це буде так:
З ім’ям Аллаха Милостивого Милосердного,
Хвала Аллаху Господу Світів,
Милостивому, Милосердному…
І навчила їх ще, як вести себе, коли читають цю молитву, як справжні мусульмани… Оце все і врятувало дітей. Скільки не приходили гестапівці з перевірками, нічого так і не запідозрили.
Але коли загони НКВС почали арештовувати кримських татар і висилати у Сибір «несходиму», тут і почалося! Прийшли у садок за дітьми, бо вони всі були у них на обліку як діти кримських татар.
І тут ця дівчина Саїда їх вдруге врятувала. Вона принесла документи, які ховала від гестапівців і довела енкавеесівцям, що це єврейські діти, яких вона врятувала від смерті. І воїн каральних органів арештував Саїду, посадив до таких, як Саїда у «полуторку» і відправив на заслання, де сліди цієї героїчної дівчини загубилися.
До речі, 50% виселених з Криму кримських татар загинуло у засланні. Тепер, коли ми знаємо, що у Крим переселено 500 000 росіян із «неисходимых просторов» великої держави, розуміємо, що колись стануть відомі і нові історії спротиву маленького але стійкого народу. І цей спротив започаткувала молода героїня Саїда, яка зберегла 88 неповторних людських життів. І не зберегла свого власного життя.
17.05.2017 р.
