Леонид Талалай "Вже стільки літ і стільки зим..."

Леонід Талалай

* * *
Вже стільки літ і стільки зим
я піднімаюся, як дим,
і над собою ледве зримим
стою, як пам’ятник із диму.

Вже стільки літ і стільки зим
я піднімаюся, як дим,
і самотію над земним,
тримаю зірку, як свічу,
і сам себе уже не чую,
і сам собі телефоную,
собі у відповідь мовчу.

Вже стільки літ і стільки зим
я піднімаюся, як дим,
що разом з іменем моїм,
з моєю долею земною
розтане хмаркою легкою.

Перевод с украинского
Евгения Пугачева

Леонид Талалай

* * *
Уж столько лет и столько зим
я поднимаюсь, словно дым,
и над собою, еле зримым,
стою, как памятник из дыма.

Уж столько лет и столько зим
я поднимаюсь, словно дым
и одиноко над земным
держу звезду – как бы свечу,
и сам себя уже не слышу,
себе звоню – как будто свыше,
и сам себе в ответ молчу.

Уж столько лет и столько зим
я поднимаюсь, словно дым,
что вместе с именем моим,
с моей планидою земной
растает легкой пеленой.