Проклята війна!
1.
Цього листа вона пам’ятала все життя. Кожну літеру, кожне речення з тих пір, коли вона отримала його зі Сталінграду.
«Я пишу тобі в останній раз. Більше від мене листів не буде. Оце я написав цей рядок і мені стало легше, бо я не хочу тебе засмучувати. Я тебе кохаю і кохав завжди, з тих пір, як ми познайомилися з тобою. У січні тобі виповниться 28 років, це ще дуже мало для такої красивої жінки, як ти.
Я тебе прошу, не відгороджуйся від людей. Почекай кілька місяців, але не більше, Гертруд і Клаусу потрібен батько, вони ще в такому віці, що швидко все забудуть, а ти підбери собі чоловіка, гарного і красивого, бо одній піднімати дітей буде важко. Тільки коли-небудь розкажи Гертруді і Клаусу, який був у них батько. Він ніколи не був боягузом. Прощавай, моя кохана!»
Так вона і зробила, як просив Ернст, пройшов якийсь час і вона зустріла Августа. Він був такий, як їй порадив Ернст з окопів Сталінграду. В них навіть з’явилася з часом ще одна донька, Марія.
Вона тепер вже сама бабуся, а першого свого чоловіка не забуває. Проклята війна!
2.
Вона побачила його і зрозуміла, що він все знає.
- Роби зі мною все, що хочеш, тільки не чіпай дитину!
Він вдарив її шомполом і вона впала на підлогу, загороджуючи собою колиску.
- Ах, ти, німецька підстілка!
Нахилився над дитиною у колисці. Великі волошкові очі, як у неї, посміхалися до нього, веснянки розбіглися від носика і до щічок, махав ручками і щось кургикав йому.
І він не зміг його вбити, стояв і плакав над ним.
24.03.2019р.
Не забывайте делиться материалами в социальных сетях!
