Єдність світу


Єдність світу
Для жителів старого села було б дивним розділення світу на матеріальний та духовний. Ці два прояви єдиного світу були тісно переплетені. Людина відчувала свою єдність не лише з ріднею, сусідами-односельцями, краянами, а й єдність з тваринами, рослинами й навіть явищами природи, до яких зверталася з розумінням і вони відповідали їй з вдячністю. Це все породило цілий світ народної міфології, в якій як і в будь-якому явищі, було дві сторони.
Я виховувався в безрелігійній сім’ї. Причому витоки цієї безрелігійності не лише від мами вчительки, а від дідуся 1888 року народження. Навіть прадідусь не відвідував церкву й не вірив попам. Своїй сім’ї я також зобов’язаний вкрай негативному відношенню до всяких забобонів та «прикмет». Я й зараз впевнений, якщо людина не вірить, то ніякий чаклун, ворожбит та екстрасенс нічого їй не зробить. Якщо ваша аура міцна її ніхто не проб’є. І навпаки є купа людей які не вірять в Бога, зате вірять у всіляку чортівню, забобони, прокляття.
Кілька разів в радянські часи був на сеансах гіпнозу. Гіпнотизер починав з того що відбирав серед великої купи слухачів кількох особливо вразливих людей і витворяв з ними що хотів.
Моя мама певною мірою співчувала й навіть жаліла таких забобонних людей, а тато досить їдко їх висміював. Адже своїми забобонами вони заважали й ускладнювали життя не лише собі але й оточуючим.
Ми ж повернемося до народної української міфології. Вона надзвичайно цікава й досить таки благодушна. Головне, як писав ще Гоголь, не лякатися і тоді можна осідлати й чорта й відьму. Про це існує цілий напрямок в українській літературі.
Згадаємо кількох до гоголівських авторів.
Ми навіть не знаємо точну дату народження Миколи Тихорського (між 1806 та 1810 роками). Він автор казково-фантастичних оповідань «Чорна кімната», «Доля», «Вирлоок». Писав російською, але діалоги часто наводить українською.
У 1840 році у Москві з’явилася єдина збірка оповідань Хоми Купрієнка «Малороссийские повести и рассказы». При чому три фантастичні оповідання і казка «Відмач» написані добірною українською мовою.
Ореста Михайловича Сомова (1793-1833) з його повістями й оповіданнями «Київські відьми», «Русалка» вважають як би попередником Гоголівських «Вечорів…».
Нагадаю найбільш відомі твори на цю тему вже після М.В.Гоголя:
Григорій Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма»;
Леся Українка «Лісова пісня»;
Олександр Олесь «На полонині»;
Степан Васильченко «В хуртовину», «Відьма»;
Ранній Максим Рильский написав кілька алегоричних оповідок та казок. Серед яких «Король» про надію що після смерті старого короля новий подарує хоч трошки волі;
А Василь Королів-Старий видав навіть ціла книга про нечисту силу з такою ж назвою.
Безліч оповідок, казок зібрав Валерій Шевчук у збірках «Огнений змій» та «Срібна книга казок».
Далі – сучасна химерна література, в якій дійсність і уява тісно переплелися, як це насправді й буває в голові кожного з нас.
Першовідкривачем цього жанру по праву називають Олександра Ільченка, який в темряві і мороці соцреалізму написав і зміг видати «Козацькому роду нема переводу, або Мамай та чужа молодиця», де «в пісні, в животворі, в звабі давнини – мудрість минувшини».
Далі був Василь Земляк з «Лебединою зграєю» та «Зеленим млином» з філософом цапом Фабіяном, з напівреальним напівхимерним світом, де переплелося й живе минуле з геродотових часів і сучасне. Не даремно кажуть, що дух Еллади значно краще зберігся на Півдні України ніж у сучасній прагматичній та здрібнілій Греції.
Згадаємо Володимира Дрозда з його «Ирієм», «Самотнім вовком» та «Білим конем Шептало». Неймовірна смакота образів, порівнянь з тісним переплетенням науки, дійсності й фантастики. «Хіба не все життя є суцільною імпровізацією, тобто творчістю в процесі виконання». Поєднання фольклору з фантастикою, реальності з химерою і гротеском, сарказм все це викликає сплеск емоцій, пробуджує душу від сірості та буденщини і вказує що треба радіти життю тут і зараз, а не в примарному майбутньому, чи десь в чужих землях, які зараз теж відкриті і доступні.
Це лише марксисти та більшовики вважали працею лиш безпосереднє творення матеріальних благ. Тобто копати землю, тягати каміння, це вони вважали трудом, а ось працю основних творців людського прогресу учених, дослідників, вчителів, лікарів вони такою не вважали. Дуже добре про це сказав Юрій Канигін в своїй книзі «Закат эры…»: «В фундаменте всей конструкции мира зла (большевистского и фашистского) в основе жизни его обытателей был заложен культ рутинного труда. Возносилось до небес не творчество, не вдохновение, не интеллектуальная работа по зову души, не духовное подвижничество, даже не результаты труда, а именно труд («вкалывание») как таковой, напряжение до седьмого пота, физическая самоотдача с элементами жертвенности (вспомним Павку Корчагина). А, точнее, труд физический за кусок хлеба, усилие материальных производителей. Ведь только этот труд, по Марксу – отец богатства, «владыка мира».
Труд учителей, врачей, священников, ученых – «непроизводительный», он не «владыка».
Насправді весь світовий прогрес, в тому числі і матеріальний, бере свої витоки з уяви, думки, ідеї, яка вже потім матеріалізується. Зараз світ інформації починає жити своїм самостійним життям і все більше відривається від свого носія – людини.
Увесь Всесвіт такий же духовний і одухотворений як і матеріальний. Символом цього єднання зазвичай виступає слово Бог. В його справжньому величному всеохоплюючому, а в не приземлено-церковному значенні. Хоча церква, спілкування, доступне готове вчення це природна потреба багатьох людей. В той же час ми бачимо грандіозний ривок тих тисячолітніх цивілізацій Сходу, в ученнях яких немає поняття Бога як особистості. Зате, той же віолончеліст Йо-Йо Ма знає свою генеалогію до 13 століття!
Тобто, ми знову повертаємося до втраченого відчуття єдності світу, в тому числі в його міфологічному відображенню. А потреба цього відчуття закладена в людській сутності й прослідковується у всіх народів.

Не забывайте делиться материалами в социальных сетях!
Свидетельство о публикации № 20053 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Стихи.Про

Краткое описание и ключевые слова для: Єдність світу

Проголосуйте за: Єдність світу


    Произведения по теме:
  • Сорок років на Голгофі
  • Нарис про Павла Тичину. Трагедія літературного генія, який зостався автором одної книги. Внутрення еміграція талановитого поета в радянські часи. Ранній і пізній Тичина. Вибір шляха в літературі.
  • Грааль Лесі Українки
  • Слово про Лесю
  • 25 лютого виповнилося 150 років з дня народження Лесі Українки. В цей день у Львівському медінституті відбулася конференція присвячена цій видатній поетесі. Пропоную вашій увазі статтю викладача

 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: