Школа поэзии Светланы Скорик

Самотність

      
 

***

Дерева схожі на примари. 
Сумний будиночок стоїть.
Когось колодязь кличе марно: 
Давно померли хазяї.

Зловісна темінь лізе в очі, 
у бур’янах лежить туман,
Пес напівсонний щось белькоче – 
Мене угледів крізь паркан.

З колодязя поп’ю я воду, 
низенько Богові вклонюсь,
Прошепочу: «Як ця господа, 
я теж самотності боюсь».

***

Що, діду, вже нема нікого?
Дружину й сина пережив,
І думка муляє ранкова:
Усі ті згадки – міражі.

Сліпий хазяїн, пес видючий –
Отак удвох вони й живуть.
Лише ті спогади-гадюки
У двір непрохані повзуть...

– Дідусю, ось приніс Вам хліба,
Ось груші стиглі, золоті.
Живу в хатині на відшибі,
Так, як і Ви, – на самоті.


6 Проголосовало
Избранное: стихи на украинском языке, стихи украинских поэтов, стихи про одиночество
Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Самотність - Современная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Самотність из рубрики Современная поэзия : Вірші про самотність. Прошепочу: «Як ця господа, я теж самотності боюсь». Олександр Конопля. Проголосуйте за стихотворение: Самотність
Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • «Що, діду, вже нема нікого?..»
    • Вірш про самотнього сліпого діда, який живе із своїм собакою. Що, діду, вже нема нікого? Дружину й сина пережив. Сліпий хазяїн, пес видючий, отак удвох вони й живуть.
  • Примари з минулого
    • Вірші про школу і юність, спогади. Згоріла школа товстобока. Звугліла юність наша скиглить. Олександр Конопля.
  • Дві долі
    • Вірш про тополю та вербу і їхні схожі з чоловічою долі. Гіркота долі і самотніть. Ти оспівуєш тополю, я співаю про вербу. Про однакові їх долі. Валентина Хлопкова.
  • "Течуть ті спогади мої..."
    • Вірші ніч спогадів. Течуть ті спогади мої, як дихання і тиша, коли ніч була світліша. Вони живуть, як перелітні птахи. Лягла на шию самота, як зірка.
  • «Вранці слухав солов’я...»
    • Вірші про літо в селі, спогади, сум і ностальгія по юності, гіркі почуття втоми. Стоїть картопля по городах – Пильнує спокій на селі. Олександр Конопля.
Современная поэзия
  • Ольга Суслова Автор offline 13-12-2012
До боли, до крови царапнули Ваши стихи. Мы все боимся одиночества, даже те, кто не признается себе в этом.
  • Александр Автор offline 13-12-2012
Здравствуйте, Оля!
Благодарю за комментарий.
С уважением, Александр
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: