Александр Конопля

«Вранці слухав солов’я...»

* * *

Вранці слухав солов’я,

Танцювала вишня.

Все, що малося, зім’яв.

Укріпи, Всевишній.

Курка риється в землі,

Пес сусідський стогне.

Все, що малося, – в імлі,

Залишилась втома.

Скоро піст – лиш стало б сил,

Укріпи, Всевишній.

Промінь ходить по росі,

І танцює вишня.

* * *

Шкребеться сонце в скло немите,

Розщебетались горобці,

Думки ще в’ялі та розмиті,

І сон сповзає по руці.

Влетить в кватирку жвавий вітер,

Мені фіранкою махне,

А слідом – живодайне літо

Прошепотить про щось сумне.

Лежать у напівсні хвилини,

Ще пам’ять юна, негірка.

День копирсається у глині –

Тремтять долоні.

У ставках

Бере прозору, теплу воду

І ліпить, ліпить кожну мить.

Курчат строката курка водить,

Старенька яблуня скрипить.

Піду нап’юся прохолоди,

Що ллється просто з-під землі.

Стоїть картопля по городах –

Пильнує спокій на селі.

2 Проголосовало

Избранное: стихи на украинском языке, стихи о деревне, стихи про лето

Автор имеет исключительное право на стихотворение. В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

© Александр Конопля :
Современная поэзия
У стихотворения 3 595 читателей.
Комментариев: 4
2012-12-26

Подборка стихотворений по теме «Вранці слухав солов’я...» - Современная поэзия. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения «Вранці слухав солов’я...» из рубрики Современная поэзия : Вірші про літо в селі, спогади, сум і ностальгія по юності, гіркі почуття втоми. Стоїть картопля по городах – Пильнує спокій на селі. Олександр Конопля. Проголосуйте за стихотворение: «Вранці слухав солов’я...»

Стихотворения из раздела Современная поэзия:

"У тім селі між річкою і гаєм..."

Вірш про дитинство у селі. У тім селі між річкою і гаєм вже мало хто пригадує мене. Там життя було зелене, а сам я був несмілим хлопчаком. Мама з татом ще були щасливі, закохані, здорові і живі.

Примари з минулого

Вірші про школу і юність, спогади. Згоріла школа товстобока. Звугліла юність наша скиглить. Олександр Конопля.

Самотність

Вірші про самотність. Прошепочу: «Як ця господа, я теж самотності боюсь». Олександр Конопля.

Миттєві спогади

згдака про літо і про те, що так дорого моїй душі

Світ

Вірш про спокій. Понад усе ціную спокій. Потрібен двір – своє подвір’я, твій особистий мікросвіт, де ти ховаєшся від бід, де в тебе є і кіт, і пес. Котик – символ спокою й порядку.

Современная поэзия