Вірш про Карпати, про степи і гори, про українські пейзажі. Підйоми, прірви, схили хаотичні – То є Карпат зелене божество! Олександр Корж.

• 0
• Читателей: 6 914 комментарии:

Вірш про приречене кохання. Ти малюєш, але не мене. Андрій Літвіненко.

• 0
• Читателей: 2 712 комментарии:

Вірш про захід сонця і про січневий  вечір. На заході сувій багряно-чорний Січневий вечір розгорнув недбало. Валентина Хлопкова.

• 0
• Читателей: 4 141 комментарии:

Вірш про затоплений Великий Луг і поневолений Дніпро з порогами і Хортицею. Звернення до Тараса Шевченка. Бо затужив би гірко ти за втопленим Великим Лугом, що душать Хортицю дроти. Віра Коваль.

• 2
• Читателей: 3 596 комментарии:

Вірш спогад про Дубовий гай і духовий оркестр. Вірш про міський парк. Ти і досі в моїй уяві – у далекім барвистім червні... Тетяна Осінь.

• 3
• Читателей: 3 472 комментарии:

• 0
• Читателей: 4 680 комментарии:

• 0
• Читателей: 11 482 комментарии:

• 4
• Читателей: 3 178 комментарии:

Вірші про острів Хортиця, про його красу й славетну історію. Цикл пісень. Стежка на Хортиці, стежка на Хортиці... Може, до себе прийдеш ти по ній. Віра Коваль.

• 0
• Читателей: 10 742 комментарии:

Вірш про князя Ігоря в половецькому полоні. Переспів фрагменту «Слова о полку...» Тихенько-тихо. Ігор спить у половців степу. Юрій Безух.

• 5
• Читателей: 4 082 комментарии:

Вірш про дароване, призначене Богом право вибору. Відповідальність за власний вибір. Про те що що рух, життя – це і є безперервний вибір. Юрій Безух.

• 2
• Читателей: 3 667 комментарии:

Вірші про весну і літо, про минуле й майбутнє, про родину й церков. Тому іду до церкви, до Марії Прохати за свої майбутні дні. Тетяна Гордієнко.

• 0
• Читателей: 3 541 комментарии:

Вірші про дитячий концтабір, про знівечене війною дитинство і фашистських нелюдей. Той небокрай, обплутаний дротами, дітей концтабору, що вже не кличуть мами.

• 2
• Читателей: 4 462 комментарии:

Вірш коханій дружині, для тієї, яка найкраща, найрідніша і найближча. Ти жінка – й цим завжди права. Юрій Безух.

• 0
• Читателей: 6 169 комментарии:

Вірш батько війна. Все життя себе картаю, що не спитала батька про війну. Віддав нам гратись фронтові медалі, сказав: «Ми воювали не за це». Помер невдовзі: його дістала куля, що на фронті обминула.

• 2
• Читателей: 4 522 комментарии: