Вірш про очі дорогої серцю людини. Які ці очі загадкові! Я в них дивлюсь – не надивлюсь. Валентина Хлопкова.

• 0
• Читателей: 6 347 комментарии:

Вірші про самотність. Прошепочу: «Як ця господа, я теж самотності боюсь». Олександр Конопля.

• 2
• Читателей: 5 138 комментарии:

Вірші сумно осінь. Про тугу і душевний неспокій хмурих днів осені. О, як безрадісно мені, як сумно в хмурості осінній, коли такі короткі дні і так далеко до цвітіння. Печаль мене гнітить, і туга навпіл душу крає, і серце болісно щемить.

• 2
• Читателей: 3 317 комментарии:

Короткі вірші про Україну. Які пейзажі, які пейзажі – кольори мого братства. Микола Панасенко.

• 5
• Читателей: 4 916 комментарии:

Вірш про своїх і чужих богів. Чужим богам до нас немає діла. Віра Коваль.

• 5
• Читателей: 2 943 комментарии:

Вірш про трагічні взаємовідносини двух жінок, які кохають одного чоловіка. Та вірила – не буде щастя зроду Тому, хто зводить замок на біді. Любов Прокопович.

• 1
• Читателей: 3 838 комментарии:

Вірши про щасливе немолоде сімейне подружжя. Над нами – тільки вільний птах, та наш до Бога ближче дах. Микола Панасенко.

• 1
• Читателей: 3 044 комментарии:

Вірш про місто і село, про життя на землі. А ви живіть тут, у «хрущовках», чи думайте, що живете, купуйте їжу в упаковках та уявляйте, що їсте. Микола Панасенко.

• 2
• Читателей: 4 294 комментарии:

Вірші про маму, про мамині руки та її доброту. Все найдорожче на світі З маминих рук пророста. Любов Прокопович.

• 0
• Читателей: 7 412 комментарии:

Вірш про осінні роздуми, про любов до природи. Яскраво-кривавими краплями глоду в гаю роплескалася осінь. Валентина Хлопкова.

• 1
• Читателей: 3 068 комментарии:

Вірш після прогулянки по Тарасовій стежці на Хортиці. Іду в захопленому настрої Від спілкування з Кобзарем. Валентина Хлопкова.

• 3
• Читателей: 3 220 комментарии:

Вірш про почуття, викликані весняною прогулянкою по Хортиці. Я люблю травневе божевілля, до нестями віддано люблю. Валентина Хлопкова. 

• 0
• Читателей: 2 955 комментарии:

Вірш про чарівний вечір на морі. Висвітлив місяць сріблясту доріжку сяйвом на гладі морській. Валентина Хлопкова.

• 1
• Читателей: 3 758 комментарии:

Вірш про видовище, яке я спостерігала у степу. Вітер безжально шарпає, нахиляв трави. Переливаються трави, як велетенська заграва. Валентина Хлопкова.

• 2
• Читателей: 4 335 комментарии:

Вірш після прогулянки по вечірньому місту. Бій годинника на міській вежі навіяв роздуми про швидкоплинність часу, виникла думка: А, може то не час летить – ми летимо крізь час? Валентина Хлопкова.

• 5
• Читателей: 5 032 комментарии: