Олекса Стефанович "Золотий дощ"

З «Античних мотивів»
Олекса Стефанович
III. Золотий дощ

Вона спішить закрить свої принади,
Та ярий бог не відає преград…
Злотистий дощ – як стріл шалений град,
Як бурі злет на сади-виногради.

Не дать йому, розблисканому, ради,
Не зупинить…Весь пристрасти розряд,
Гуде-стримить з висот золотоспад,
Переганя каскадами каскади…

Щомить гучніш, нестриманіше рин, –
Ось він п’яніш, бурхливіше лавин…
Вся двиготить в’язниця мідяная…

Зімкнувся зір, розкрилися вуста…
У зливі злот захлинулась Даная
Од ніг до кіс – янтарнозолота.

Прага, 1930

Перевод с украинского
Евгения Пугачева

III. Золотой дождь

Она спешит прикрыть свои услады,
но ярый бог не ведает преград…
Дождь золотой – как стрел безумный град,
как ветра шквал на сады-винограды.

С блистательным нет никакого сладу,
не удержать… Весь пылкости разряд,
гудит-летит с высот золотопад
и гонит за каскадами каскады…

Весь мир исчез – остался он один.
Уже пьяней, неистовей лавин…
Дрожмя дрожит темница золотая…

Сомкнулся взгляд, раскрылились уста…
И захлебнулась в ливне злат Даная,
от ног до кос – янтарнозолота.