Україна моя

Степ

Степ приспав мене...

Мені здалося, що Степ – моя Мати.

Вона тримає мене на руках.

Мама прикладає мене, дитиночку, до грудей.

Я ссу.

Молока в Мами багато, воно капає, сочиться з грудей.

Від нього стали мокрими мої різнокольорові пелюшки. Я весь у молоці.

Чи то було справді?

Чи то мені здалося?

Я прокинувся.

Степ навкруги...

Моя мати.

Мотанка

Одружився парубок з дівчиною.

Подарували мотанку.

Мотанка підняла ручки.

Береже родину.

Народилося дитятко.

Подарували мотанку.

Мотанка підняла ручки.

Береже дитятко.

Зійшло сонце.

Прийшов вечір.

Мотанка підняла ручки.

Береже світ...

Біла корова

Біла корова йде зоряною толокою.

Повне вим’я молока.

Місяць-ріжки над головою.

Біла корова.

Дзюрчання теплого молока в дійницю.

Біла корова...

Повні глеки молока.

Біла корова.

Рушники в хаті.

Свічка горить на покуті.

Мати гойдає мене в колисці.

Біла корова,

З місяцем-ріжками над головою, 

Йде зоряною толокою.

Ніч...

Десь у степу

Десь у степу, в Україні, стоїть Біла Скеля. В ній захована Золота Колиска, колиска життя Всесвіту. Хто віднайде її, відродить свій рід, а хто знехтує її, той буде проклятий навіки...

Біла Скеля за віки зовсім загрузла в землю, зверху її не побачити.

Кажуть, Білу Скелю можна віднайти лише по тому, що там на Великдень голуб та голубка горлиці справляють своє весілля.

А місце те береже досі якийсь козак. Кажуть. то козак Мамай…

Чуєте? Кінь десь заіржав... Шабля забрязкотіла...

Куди голка, туди нитка

Куди голка, туди нитка.

Вишили разом хатку,

Чоловіка, жінку, 

Їх маленьку дитинку,

Лелек на хаті

(Хай добрі люди будуть діточками багаті),

Конячку, корівку на зеленім лузі.

Все це було на білім полотні.

Вогонь

У Прадавні Часи Вогонь був лагідним... У ньому народжувалися люди. І смерті ніхто не знав.

Людина, поживши, йшла у вогонь, звідкіля вийшла, і народжувалася знову...

Тоді Всесвіт був квіткою.

Все було з вогню – Зірки, Світи, Дерева, Птахи, Люди...

У Всесвіті панувала Любов...

Вогненний Всесвіт був створений Пра-Матір’ю з частки вогню її Серця.

Вогонь і Любов були одне й теж саме... Вогонь тоді не палив...