Олег Ольжич "Тісно увечері..."

Олег Ольжич

* * *

Тісно увечері. Душать прокурені стіни.

Вийшов. Розглянувся. Снігу по пояс.

Сонце кривавиться в пущі. Ворушаться тіні. 

Тепло. А голос – як оливо голос.

Десь він іде, Коляда, десь ступає  широко.

Прийде – і вкриють галявини радісні вруна,

Стане – і знову над борами, знов, як щороку,

Гуси напнуть у блакиті незлічені струни.

Перевод с украинского

Евгения Пугачева

* * *

Вечером тесно. И душат – прокурены – стены.

Вышел. Разглянулся. Снега по пояс.

Солнце кровавится в пуще. Шевелятся тени.

И теплота. И как олово голос.

Где-то идёт Коляда, и все ближе кануны.

Явится – снова покажутся радостно всходы.

Станет – опять над борами, как в прошлые годы,

Гуси натянут в лазури несметные струны.