Булгаков і Гоголь. По містичному Києву і квартирі Булгакова. І який же містичний Київ без відвідин знаменитої квартири Булгакових на Андріївському узвозі 13! Працівники музею змогли відтворити містику світу М. Булгакова. Чому ж у Києві мене переслідував незапланований Гоголь? Виявляється, Булгаков був не просто прихильником Гоголя, а й учнем.Київ літературно містичний
Продовжую розмову про Київ чарівний, зачарований, чудовий
Див. початок в:
Туди, туди! До Києва! До древнього, до прекрасного Києва! Він наш, він не їхній, чи не так? Там або навколо нього творилися події старовини нашої…
Лист Гоголя до Максимовича, грудень 1833
Лист Гоголя до Максимовича, грудень 1833
Приголомшливе розмаїття.
Ще в перше моє перебування в Києві, в далекому 1977 році, я був приємно вражений його двомовністю. І зараз, якою б мовою ви не заговорили, такою ж отримаєте і відповідь, в тому числі, в сфері послуг, англійською.
З усіх видів транспорту я визнавав лише метро і власні ноги. У вході в метро Дороговичи вас зустрічає порада якогось індійського мудреця, що ніхто не може заборонити людині ходити по сонячній стороні. В метро досить часу для спостережень. Серед тисяч людей ви не побачите двох однакових ні за одежею, ні за обличчям, ні за фігурою чи манерами. Приємно вражає розкутість людей, а неприємно – їх прикутість, і старих, і малих, до смартфонів. Пригадав стандартну уніформу й такий же пильний погляд не таких уже й давніх часів. Лише в урядовому кварталі зустрів кількох чиновників у темних костюмах та таких же краватках, і то навіть вони дещо намагалися відрізнитися то чорними окулярами, то борідкою. Але, в першу чергу, їх відрізняв якийсь безликий, стандартно-відсутній вираз обличчя.
Нет красивее города на свете, чем Киев.
М. Булгаков
М. Булгаков
І який же містичний Київ без відвідин знаменитої квартири Булгакових на Андріївському узвозі 13! Причому містика почалася ще до відвідин Києва, з вірша Маргарити Мислякової «Мастер и Маргарита» й дискусії в коментарях про таємниці творчості М.А. Булгакова.
Подол, Андріївський узвіз, Київські гори – це гарні місця, зручні для піших прогулянок. Неподалік Андріївської церкви на горі картинна галерея на відкритому повітрі, а на картинах – безліч моїх улюбленців, котів. Собаки люблять господарів, вовки – зграї, й лише коти гуляють, де бажають. У них, як і в художників, вільна професія, отож останні так часто малюють цих чудових, містичних та самодостатніх тваринок з виразними, лукавими мордочками.
Музей в тринадцятому будинку подвійний – сім’ї Булгакових та Турбіних з «Білої гвардії». Там є «біла кімната», де все в білому кольорі, і «чорна». Коли в ній виключають світло, то в повній темряві лише тьманіють дзеркальні напівпрозорі двері, через які можна спостерігати маячню тяжко хворого Ніколки.
Працівники музею змогли відтворити містику світу М. Булгакова.
На першому поверсі в одній із кімнат виставка всіляких фантастичних костюмів.
У верхньому дворі збереглося кілька ветхих сараїв, які вписуються в атмосферу цього будинку. Взагалі, старий Київ – місто фантастичне. Квартира Булгакових знаходиться на другому поверсі з вулиці й на першому з двору. А є будинки, в яких третій поверх – це перший.
Наступний, п’ятнадцятий будинок, – це замок Ричарда. Йому вже більше ста років, і його постійно ремонтують, але в ньому майже ніхто не жив і не живе, крім нечистої сили.
В садах самого прекрасного города нашей Родины.
М. Булгаков
М. Булгаков
А яка ж містика без Гоголя?
Я… просидел две ночи над Вашим Гоголем. Боже! Какая фигура! Какая личность!
М. Булгаков. 2.08.1933
Я… просидел две ночи над Вашим Гоголем. Боже! Какая фигура! Какая личность!
М. Булгаков. 2.08.1933
Ось ми сидимо з Михайлом Афанасієвичем на лавочці, фотографуємося. А якраз напроти, дещо з висоти, на нас позирає М.В. Гоголь. Саме від цього пам’ятника починаються круті металеві сходи на Замкову гору, про яку вже йшла мова.
Потім Гоголь привітав мене в музеї Лесі Українки. Тут я вибрав книгу племінника Лесі, Юрія Косача «Сеньйор Ніколо», яка починається з розповіді про римський період життя Миколи Васильовича.
При виході з парку Тараса Шевченка вже згортав свої лотки торговець екзотеричною літературою. Я звернув увагу на серію «сакральна Україна». Зверху лежав Булгаков, а під ним Гоголь. Узяв обидві. Та й на цьому невгамовний Микола Васильович не хотів мене відпускати. Вже вдома я запізно глянув на рекламу телепередач і дізнався, що пропустив передачу про Гоголя. Добавте до цього вірш М. Мислякової «Мертвые души» на нашому сайті.
Чому ж у Києві мене переслідував незапланований Гоголь? Виявляється, Михайло Афанасійович був не просто прихильником цього письменника. У вирішальні, доленосні моменти життя до нього з'явлвся Микола Васильович. Вперше це було, коли М. Булгаков намагався позбутися наркотичної залежності. До нього з'явився Гоголь і погрозив пальцем. До кінця своїх днів Булгаков не був упевнений, чи це було видиво, чи справжній Гоголь прийшов, щоб порятувати свого учня й продовжувача.
Після цього Гоголь ще двічі навіщав Булгакова. Одного разу прямо на вулиці він показав на будинок, в якому проживала його майбутня Маргарита.
Іншим разом, вночі, Булгаков сам звернувся до присутнього в кімнаті Гоголя й попросив укрити його своєю кам'яною шинеллю. Так і зробила Олена Сергіївна. Обидва вони лежать під каменем, що був спочатку надгробком Гоголя.
Отже вівторок і середа були дуже насиченими і вдалими. Причому у вівторок я планував відвідати музей Лесі Українки, а в середу – Булгакова. Але десь трапилася інформація, що у середу музей Булгакова закритий. Я поміняв свої плани, і, як виявилося, дуже вдало, музей Лесі Українки вихідний у вівторок. Останній цікавий тим, що в одному будинку одночасно жили й тісно спілкувалися такі визначні корифеї української культури, як Старицькі та Лисенки й сім'я Косачів. Зараз там три окремих квартири-музеї й незабаром відкриється четвертий, присвячений зв'язкам Івана Франка з Києвом.
…В моєму прекрасному, стародавньому, обітованому Києві, увінчаному багатоплідними садами, опоясаному моїм прекрасним чудовим небом.
М. Гоголь
М. Гоголь
Див. продовження:
Розписи Врубеля
Химерний Київ
Не забывайте делиться материалами в социальных сетях!
