Вірш ми чужі. Цей затишок такий мені чужий, ми з вами різні два світи. Я почуваюсь зайвою в кімнаті. Мої слова для вас, як лід, холодні. Моїй руці незатишно в руках у ваших. Ви ображені? Ну, що ви!
- 0
- Читателей: 15
комментарии:
Вірш мамина вишня. На зелені свята гнеться мамина вишня від щедрих Господніх дарів. Вишеньки просяться в жмені. Посадила матуся її. А без мами цей світ, як тканина, що вицвіла й зблякла.
- 0
- Читателей: 5
комментарии:
Вірш дороги до щастя. Не дороги круті нас до щастя ведуть, а стежина вузька. Я питала святих, як дорогу знайти. Я спитала Петра і Павла про щастя і долю, де поєднує Бог в одне ціле обох.
- 0
- Читателей: 13
комментарии:
Вірш про мову. Мені приємно, що на світі існує й ще чиясь прекрасна мова. І, мабуть, від того вона казкова, що кожному дозволена. Хай буде на землі менш людської крові і свари.
- 1
- Читателей: 16
комментарии:
Вірш весілля, вірш сирітка. Кожен ладен був стрімголов з весілля тікати, бо наречена – дівчисько, сирітка, біженка зі страшної війни. У нього очі – хижі й масні, це від знущань дружина його померла.
- 0
- Читателей: 13
комментарии:
Вірш веснянка. Весна огортає красою. Літеплом обігрітий, степ ярить горицвітом. Навесні степ виграє сон-травою, розмай-зіллям чарує. В роси ті опущуся і наснаги нап’юся, як у казку полину.
- 0
- Читателей: 11
комментарии:
Вірш різдвяна ніч. Буремна ніч перед Різдвом. Радо все живе вітає прийдешній день новий, незабутній – Христа Спасителя пришестя. Замітає сніговій, жбурляє снігом хуртовина. А вітер, як мала дитина, ридма ридає всім єством.
- 1
- Читателей: 11
комментарии:
Вірш чекання коханого. Чому чекання підганяє дні? Проріс наївний паросток чекання на звугленому дереві кохання. Звучить «коханий» тільки в однині, чого ж чекаю? Чому чекання підганяє дні? Щоб пізнати щастя.
- 0
- Читателей: 12
комментарии:
Вірш трави косовиці, вірш про ниви. Чи є в степах щось ліпше косовиць? Лежало в травах літо горілиць. Ішли косарки, буйні трави пестила земля. Весною злива напувала ті поля. Ниви неозорі, і окраєць степу, стиглий колос.
- 1
- Читателей: 14
комментарии:
Вірш земля війна. Купається Земля, і згадує Земля, як людей поглинала злива. А люди стріляють один в одного, знову в них війна. Війна іде як смерчі, землетруси і пожежі, як паводки, вулкани і тайфун.
- 0
- Читателей: 10
комментарии:
Вірш я жінка. Я не зірка, коханий, я – жінка. Я без тебе маленька піщинка в світі, що немов океан. Прагну захисту я у руках твоїх теплих, міцних. Непримітна піщинка перлиною стане у них.
- 2
- Читателей: 19
комментарии:
Вірш осінні тумани. Білі пасма осінь розпустила, у тумани закувала дні. Заблукаю і проллюся вранішнім дощем. Осінь, осінь, що ж ти наробила? Бо краплини дощові – то ж я.
- 0
- Читателей: 11
комментарии:
Вірш глод. Яскраво-кривавими каплями глоду в гаю розплескалася осінь. Кривавими каплями глоду колись на землі заясніти. Швидка невловимої осені повінь. Природу, як матір, любити.
- 0
- Читателей: 12
комментарии:
Вірш прощання з осінню, вірш останні квіти. Між літом і осінню стерлися межі і грані. Останні квітки, що в оранжевім осені шалі до сонця сміються. І світить крізь марево кров’ю прощання калини. Оранжевий шал. Листопадове море. Єднається небо з землею в безмежнім тумані.
- 2
- Читателей: 113
комментарии:
- 4
- Читателей: 235
комментарии: