Євген Плужник "Дівчинку здибав колись...". Перевод с украинского Евгения Пугачева. Стихи девочка у воды. Девочку встретил когда-то, крошку: из воды выбирала в ладошку синее золото на Днепре. У самой не глаза – васильки, у босоножки. Эй, девчушка! Химера моя, мечта! Так бессмысленно-молодо…

• 1
• Читателей: 202 комментарии:

Геннадій Літневський "Душа твоя – хмарина...". Перевод Евгения Пугачева. Твоя душа – лишь тучка в небе. Сейчас она – как белый лебедь... как белый, но уже медведь. Кто подберет слова-сезамы, тому откроется. Всё молнией сжигает злою, исповедается слезами.

• 8
• Читателей: 277 комментарии:

Вірш про радість життя. Я дякую Богу за все в цьому світі. Наше суцвіття – це внуки і діти, і їм треба жити і вміти радіти. Радіти і жити! Вони нас крізь сльози учили любові. Вони нас навчили творити й любити, жити! І нам в нагороду їх радісні гени, вони в нашій крові. Життєвої жаги лишаймося вірні.

• 4
• Читателей: 301 комментарии:

Стихи о судьбах украинок. Дмитро Павлычко, перевод Павла Рыкова. Когда кочевник на базаре в Крыму бахвалился тобой. Уж лучше век прожить слепою, чем быть забавою живою, рабой салтановых утех. А ныне ты за ради денег в стамбульских продаёшь кофейнях несвежий хлеб своих грудей. Тебя упрёком не обижу.

• 11
• Читателей: 340 комментарии:

Вірш про потяг до неба, вірш про віру і надію. Хто бачить далі й вище хати, будує Всесвіту мости. Зір підійме до зірок, хто віру, мрію і надію наблизить зможе хоч на крок. Хто за сірим і буденним побачить світло і життя, до неба й сонця він зліта.

• 5
• Читателей: 294 комментарии:

Вірш про коротку осінню любов. Вік короткий в нашої любові. У осінніх квітів вік короткий, і в любові теж короткий вік. Вік короткий, а любов – не ваша!

• 2
• Читателей: 293 комментарии:

Вірші про запорізьких козаків, про похід на чайках. З яничарських морів та до рідного краю, не на Січ, а у вічність гребуть… Море дибить вали, мов коней норовистих, і не зна товариство, що Січі – нема. Не могили, а чайки степами пливуть… Олег Орач.

• 4
• Читателей: 386 комментарии:

Жартівливий вірш про вчителя. Переробка Заповіту Шевченка. Як умру, то поховайте мене біля школи. В учителя немає запасу. Всі турботи педагога вам, живим, покину. Ким же я твої уроки можу замінити? – плаче завуч.

• 4
• Читателей: 549 комментарии:

Вірш що таке кохання... Любов із містики і фізики у час, коли й вода стає вином...

• 2
• Читателей: 1 511 комментарии:

Вірш про свято Трійці, вірш про Зелені Свята, Клечальну неділю. Клечальна неділя, Зелені свята. Дух Божий всевладний панує в природі. Полин, васильки, і любисток, і м’ята, чебрець і ромашки – трунок із трав. Пагіллям святково прикрашені господи. Чаклунського напою хвиля густа. Купається червень у диво-красі.

• 6
• Читателей: 2 134 комментарии:

Лина Костенко "Чи зрікся Галілео Галілей?". О Галилео Галилее в стихах. Перевод с украинского Евгения Пугачева. Отрекся ль Галилео Галилей? Никто не знает. Тайною осталось. Пусть даже он отрёкся на словах – но что при этом выражали очи…

• 6
• Читателей: 4 458 комментарии:

Вірш тополя. Про що збентежена тополя віщує скрипом голосним? Про що її тремтливе листя із вітром тишком гомонить? Той стогін ядучим докором пливе, плачем гірким довкола лине і зачіпає за живе.

• 3
• Читателей: 2 376 комментарии:

Вірш про свято останнього дзвінка і прощання з першим вчителем. Перший вчитель – мов світило. Вчителю наш милий. Попрощатися несила. Дзвоника останнє свято…

• 2
• Читателей: 2 751 комментарии:

Вірш про любовні чари. Твоїх очей за чарами, не сплю ночей – покараний... Анатолій Мельник.

• 5
• Читателей: 2 574 комментарии:

Вірш про війну, текст пісні про війну. Жінка, що зветься в народі – війна, вранці знялась – і на Схід. Я маю чужинку, що вкралась до мирних осель, відвести подалі від наших земель.

• 9
• Читателей: 3 666 комментарии: