Не той дорогой стихи. Шагнув из света в темноту, дорогу выберешь не ту. Взгляни, как Небеса близки! Покайся, у них прощенья попроси, не мешкай. И дальше скорбь свою неси до храма. И станет снова ярок свет!

• 2
• Читателей: 30 комментарии:

Вірші про біль души. Моя душа – як сіль, насипана на рану. В ній іскрами згубивсь уже забутий біль. А поміж тим, нагадує і мучить. Іще не вбила, ні, бо знаю, де болить. Тому багато літ ми роз’єднали руки – і зник поміж примар найкращий із світів.

• 2
• Читателей: 25 комментарии:

Про метель стих. В отражениях звёздной метели сонный мир хочет медленных снов о хорошем.  Звездою – не снегом тревожит. В том, что живы, мы не виноваты, а ушедшее памятью мучит. Затихнешь, счастливый, быть может.

• 0
• Читателей: 21 комментарии:

Воскреснуть стихи. Вірш воскресни. Перевод с украинского. Мы жили на земле и будем жить. Воскреснем! И заглядимся вдаль, и путь начнём небесный. Случится и для нас, придёт желанный миг.

• 0
• Читателей: 21 комментарии:

Листопадні вірші. Листопадні мелодії, гук помаранчевих вихрів. Осінь ця – не навік, із туманів народиться світло, яЯк із бруньки листок, як з яєчка в гнізді пташеня. Тож танцюй, листопаде, й мене обдаруй!

• 0
• Читателей: 25 комментарии:

У червні вірші. Червень повен черешень. То громами креше, то джмелями гуде. Садів вишневе божевілля, Легке кружляння пелюсток. А сад у білому цвіту, у квітів ніжному серпанку.

• 0
• Читателей: 21 комментарии:

Вірш про Харона. Ти в човні – Хароном, два весла до пари. Комиші печальні. Плачуть верби голі. Хвилечка гомонить невтішно. Запитати мушу: – Перевозиш... душу? Ти пливеш від долі.

• 1
• Читателей: 17 комментарии:

Вірш хліб. Бабусин хліб в печі. Тут паляниці творяться живі. Сповнилася хата печеним духом. Із хлібом проводжають у дорогу, на полотні там лебеді-хрести. Колись до Бога  прийдеш з ним і ти.

• 6
• Читателей: 51 комментарии:

Вернулся с войны стих. Однажды без стука ты вернёшься назад, скажешь шёпотом: – Слышишь?.. Я вернулся… С войны. Оперся на крылечко  твой оставленный дом,  тянет ветви, как руки, твой покинутый сад.

• 5
• Читателей: 46 комментарии:

Вірш знову любов. Полетить любов, як дим із комина, і весняним вернеться лелекою. Знову світ замріється черешнями, що від цвіту, як дівчата, млітимуть. Більше не проститься, не обманеться.

• 4
• Читателей: 41 комментарии:

Бабочка и сон стихи. Эта бабочка где-то здесь. Вот она, похожа на листик! Оживает мой давний сон, что наполнен звоном и светом, в нём беспечное длится лето. А мне это надо, я сейчас засохший цветок.

• 6
• Читателей: 47 комментарии:

Стихи о печали и дожде. Так сладко закружится голова, сквозь зов дождя прорежутся слова – те, что пришли к тебе из дальней дали. Они как раз под стать твоей печали, ты выстрой их в медлительный хорей.

• 2
• Читателей: 42 комментарии:

Нерождённый стих. Нерождённые строчки, будто слёзы с ресниц. Я сложу самолётик из помятых страниц. Там стихи без начала, строфы, строки, слова, бесполезные смыслы сквозь чернильную рябь.

• 0
• Читателей: 20 комментарии:

Нерождённый стих. Падают ниц нерождённые строчки, будто слёзы с ресниц. Стихи без начала, строфы, строки, слова растекаются, тают  – и заметны едва бесполезные смыслы, боли, страхи, тревоги.

• 2
• Читателей: 38 комментарии:

Вірш село щастя. Стежечки – стібочки голкою – від села і до села. Щастя більшого, ніж маємо, ми не знайдемо ніде. Опівнічний довгий грім: буде весело і голосно в світі, що горить зірницями і купається в дощах!

• 3
• Читателей: 30 комментарии: