Вірш щаслива доля. Тішиться Земля в щасливому безсонні. І добра доля вже звиває перевесло. Надія оживе, прокинеться, воскресне. І знов засяє нам життя ясна тріада.
- 3
- Читателей: 41
комментарии:
Вірш ніч на Великдень. Гойднулась ніч… Великдень свічі світить. Солодким тихим сном ще спить земля. Означив соловейко свій приліт і причастив вишневу юність саду щебетом. Навесні любов’ю повен світ. В небі лицар-місяць над усе.
- 0
- Читателей: 18
комментарии:
Вірш бузок. Торкнися кетягів вологого бузку, між них заночував смішний метелик. Хай зсиплеться роса намистечком з лілово-ніжних китиць. Під вітром лопотить небесний ситець. Хай хитнеться світлий день весни цієї. А ранок стежку поміж хмари стелить.
- 4
- Читателей: 26
комментарии:
Вірш дощ жовтень. Пусти цей дощ! Нехай сльозами стане, поплач із жовтнем. Під парасолю не сховати серця. Небо перлисте від хмар, і крапель, і сумних потоків. Кленів чорних викручені пальці за нього зачіпаються. Стікає день свинцевою журбою.
- 0
- Читателей: 19
комментарии:
Вірш сад у квітні. Буяє квітень в праві й у законі. Цвіте мій сад. Квітки на сонце ласі. Весна і я – сьогодні ми одно. На груші дятлик в шапочці червоній б’є-вибиває споконвічний дріб. Хай живе весна, відродження душі у будь-який час, навіть у наш час страшної невизначеності та печалей.
- 2
- Читателей: 33
комментарии:
Вірш квітнуть абрикоси. Квітнуть-відцвітають абрикоси. Між вітерців кружляють пелюстки. Мете рожева заметіль. Кипить в садах пташине стоголосся. Весна дарує грозою з-під повік у синіх хмар. Квітень - як на мене, найкращий місяць року. Хай навіть війна, а він усе одно найкращий.
- 4
- Читателей: 40
комментарии:
Вірш вишні цвітуть. Вишні білісінькі-білі. Вибагливе цвіту плетіння спадає з гілок, ніби з рук. І квітень туманом димить. На щедрім веснянім весіллі дістанеться квітка й мені?
- 7
- Читателей: 208
комментарии:
Вірш ранок лютий. І ранок рожевими маками по білім засяє навкруг. А іній крихкий – то лютий лаштує броню. Лютневий світанок посріблений – в інії мертвий бур’ян. Верби над річкою плачуть, похилені, вморозивши в кригу косу.
- 4
- Читателей: 28
комментарии:
Вірш в самотині. Я пливу в самотині на самотнім човні. Віддаляє від тебе кожен подих і крок. І кохання віднині не чекати мені.
- 4
- Читателей: 25
комментарии:
Вірш загиблому синові. Ти, мій сину, тепер біля Бога, де ні болю, ні сліз, ні тривог. Ми тут, на землі, що її ти завчасно покинув, а надворі зима – і війна. Хвиля смутку гіркого. Ти приходь хоч у снах, сину мій.
- 5
- Читателей: 24
комментарии:
Вірш осінь прощання. Будь же, осінь… Будь, моя неперевершена, у прощанні, в листопаднім усміху. Може, вистачить нам обіцяної осені? В цілім світі так з любов’ю гірко нам. Знаю, люба: ми були таки не першими.
- 2
- Читателей: 26
комментарии:
Больше не больно стих. Больше не страшно, привычно, не больно. Не разглядеть мне лица твоего, от этого легче. Были же встречи… А были ли встречи? Нет ничего. Лунной дорожкой к рассвету бежит чья-то любовь. Не моя. Капельку моря – и можно бы жить.
- 4
- Читателей: 42
комментарии:
Вірш літечко. Моє ти літо-літечко сумне, метеликом до квітки пригорнися. Закінчився твій час, літечко, вже за небокрай течуть тумани. Між стебел таємний скарб від літечка залишено мені під листом під сухим. Он вересень усівся на порозі.
- 2
- Читателей: 26
комментарии:
Стихи о судьбах людей, о том, как в суете проходит жизнь. Мы все пассажиры в экспрессе судьбы, мы мчимся, влекомы таинственной мощью. Какая судьба ждёт впереди, нам знать не дано. Все мы здесь пассажиры. Нам страшно, нам сладко: мы – люди.
- 1
- Читателей: 91
комментарии:
- 1
- Читателей: 62
комментарии: