Спогади простої селянки про 30-40 роки XX століття. Спогади про віру і церкву, спогади про голод, спогади про роботу у колгоспі. В 30-х роках у нас був батюшка, а потім хрестили крадькома. Дуже великий голод був, люди вимерли сім'ями. Пережили голод — в колгоспи пішли. Закінчила я курси трактористів, в районній газеті про мене писали.

• 0
• Читателей: 395 комментарии:

Дещо з життя Дмитра Яворницького, відомого вченого історика Запоріжжя. В яких умовах розвивалася історична наука на Запоріжжі в 30-х роках. З 1929 по 1939 рік – цілих десять років! – Д. Яворницький нічого не видрукував. Ось ті умови, в яких знаходився видатний вчений! Визнаний дослідник Запорозької Січі, історик, етнограф, фольклорист, лексикограф, археолог, письменник, краєзнавець.

• 3
• Читателей: 389 комментарии:

Боги і творці Давнього Єгипту. Тільки творці це бачать! Юна красуня богиня і художник. В палаці відбою немає від молодих і не дуже богів. Боги спостерігали за життям людей на землі і підказували образи краси. Ось на неї і викарбує дівчину, яка зустрічає появу бога Ра. Поховальна камера у піраміді, прикрашена малюнками.

• 1
• Читателей: 362 комментарии:

Вірші про запорізьких козаків, про похід на чайках. З яничарських морів та до рідного краю, не на Січ, а у вічність гребуть… Море дибить вали, мов коней норовистих, і не зна товариство, що Січі – нема. Не могили, а чайки степами пливуть… Олег Орач.

• 4
• Читателей: 387 комментарии:

Жартівливий вірш про вчителя. Переробка Заповіту Шевченка. Як умру, то поховайте мене біля школи. В учителя немає запасу. Всі турботи педагога вам, живим, покину. Ким же я твої уроки можу замінити? – плаче завуч.

• 4
• Читателей: 549 комментарии:

Померла баба вірш. Все для діточок... Одгомоніла баба… Відсапалась. Стулила назавжди беззубий рот. І не потрібен сполотий город.  Все вірила у воскресіння душ. Чорніла смутком вибілена хата. Осиротіли сапка і лопата – ще на обох сліди від мозолів.

• 9
• Читателей: 394 комментарии:

Вірш померлій матері. Мамо, присніться мені. Ви вже тепер – не вдова? Ви вже там з батьком зустрілись? Поговорим хоч в сні. Вірш сучасного українського поета Дмитра Іванова.

• 1
• Читателей: 444 комментарии:

Вірш мамині вареники, вірш про вареники з вишнями. Мама варить вареники з вишнями у садку на відкритім вогні. Мама миску до столу несе: ось свіженькі вареники, синку. Милується, як синочок вареники їсть. Хочу, мамо, вареники з вишнями, що в дитинстві варила колись. 

• 7
• Читателей: 646 комментарии:

Стихи памяти девушки, стихи Ксане Добролюбской. Она была не чтобы красивая – сияющая вся. Там девочка стоит с мальчишескою челкою. Ей умирать одной – она была любимицей. Юрий Михайлик, одесский поэт, живущий в Австралии.

• 3
• Читателей: 423 комментарии:

Стихотворение о медсестре ВОВ. Стихи медсестре ВОВ. Мы о женщинах говорили по-солдатски. Робко к нам в блиндаж вошла медсестра. Мы беззвучно шинели сняли, чтобы гостью свою укрыть. Сергей Давыдов.

• 6
• Читателей: 445 комментарии:

Доля талановитого поета Всеволода Остена, який захищав Запоріжжя. З початком війни опинився у діючій армії, під Запоріжжям. Писав вірші навіть в Маутхаузені. Вийшла гарна книжечка віршів «Я хочу рассказать…». Підготував і книгу прози «Встань над болью своей». Він захищав Хортицю, треба щоб поета пам’ятали і не забували в нашому місті.

• 1
• Читателей: 397 комментарии:

Статья о Владимире Скрябине, находившегося на партийной и хозяйственной работе в Запорожье в 40-60 годы. Владимир Скрябин и его вклад в Запорожье. Не забывайте! Хороший, чуткий был руководитель. В 1977 году ему к 70-летию присвоили звание «Почетный гражданин Запорожья».

• 3
• Читателей: 306 комментарии:

Юмореска про покращання. Жартівливий нарис зубожіння пенсіонерів. Минулий рік підтвердив тенденцію до покращення життя населення України. Колишній музикант розпродує бібліотеку, бабуся, що проробила все життя на заводі, виносе на базар свої речі. Головне - рухаємося! Торуємо шлях у Європейський Союз, клопочемося про добробут населення.

• 4
• Читателей: 333 комментарии:

Забыть нельзя!

• 2
• Читателей: 283 комментарии:

Об исторических родах: Разумовские, Перовские, Толстые, Репнины, о Тарасе Шевченко. Память о добрых людях. Елизавета тайно обвенчалась с Алексеем Разумовским в конце 1742 года в церкви подмосковного села Перово. Дочь Разумовского от первого брака Варвара вышла замуж за Николая Григорьевича Репнина, младшего брата известного декабриста Сергея Волконского. 

• 6
• Читателей: 346 комментарии: