Вірш серпень яблука. Ще, осене, зажди, не йди зелені яблука збирати. В духмяний серпень впало сонце, сад вечоріє край села. В мені ще літо не згоріло.

• 0
• Читателей: 11 комментарии:

Вірш осінній ліс. Губив красу осінній ліс. Лист під ногами шелестів, немов сказати щось хотів мені про золоту печаль. Хай горять в душі вони – яскраві листячка надій, моїх іще гарячих мрій!

• 1
• Читателей: 11 комментарии:

Вірш спокій. Приходять ті роки, що тягнуть на спокій. Ти можеш собі дозволить вже жити поволі. Душа вправі відпочити і в спомини минувщини злетіти, про те, що зміг прожити.

• 0
• Читателей: 21 комментарии:

Кам’яна Могила вірші. Єце чудо – Кам’яна Могила. Ми стоїмо маленькі і безсилі і відчуваєм подихи століть. Каміння купа, а яка краса! Далекий вершник на коні мечем погрожує мені. Минають скіфи і віки.

• 0
• Читателей: 17 комментарии:

Вірш про стрижів. Кружляють стрижі між днем і ніччю на межі. День відійшов, а ніч прийшла. Ці серпокрильці – у надвечір’я нам гостинці, бажають спокою й тепла. То вільний птах.

• 1
• Читателей: 7 комментарии:

Вірш варто жити. Не варто скніти, а варто жити. Треба вміти радіти: хай підіймають нам настрій діти. Життя – це вічність чи це мить? Це дивна ріка років, вона летить в блакить і підіймає нас в небо, ввись.

• 1
• Читателей: 14 комментарии:

Вірш про коней короткий. Ох, ці коні на припоні, воронії, вогневії! Нехай вітер чеше гриви, вони вільні і щасливі. Їм так хочеться поскакать на рідній ниві, полетіти в чисте поле.

• 0
• Читателей: 13 комментарии:

Вірш різдвяна музика. У різдвяній цій круговерті світ забув про свої печалі. А тим часом преставлявся сільський музика, та велів лиш подати кохану скрипку. Нащо ж людям псувати свято?

• 0
• Читателей: 6 комментарии:

Вірш про калачі. Такі пихаті та рум’яні, як чинні гості, калачі. Запахло печеним духмяно.

• 0
• Читателей: 19 комментарии:

Вірш поет від бога. Сам Господь через Своїх поетів вустами їх народу промовля. В спеку замерзає душа без пісні і розумних книг.

• 0
• Читателей: 6 комментарии:

Вірші бабусі. Я напишу осанну своїй бабусі, яка товклася з ранку і до ночі, бо попоїсти всі були охочі. І трапеза і діда мудрі речі. Душа не скам’яніла, не затерпла. Під деревом на сонечку, на волі, де всі свої ми, дякуючи долі.

• 1
• Читателей: 13 комментарии:

Вірш рідний Київ. Каштан під вікном нагадує мені про рідний Київ, про батьківський дім. До тебе, Київ, моя батьківщино, серцем лину. Згадалися святошинські ліси, з дитинства рідні.

• 0
• Читателей: 8 комментарии:

Вірш ми чужі. Цей затишок такий мені чужий, ми з вами різні два світи. Я почуваюсь зайвою в кімнаті. Мої слова для вас, як лід, холодні. Моїй руці незатишно в руках у ваших. Ви ображені? Ну, що ви!

• 0
• Читателей: 13 комментарии:

Вірш мамина вишня. На зелені свята гнеться мамина вишня від щедрих Господніх дарів. Вишеньки просяться в жмені. Посадила матуся її. А без мами цей світ, як тканина, що вицвіла й зблякла.

• 0
• Читателей: 4 комментарии:

Вірш дороги до щастя. Не дороги круті нас до щастя ведуть, а стежина вузька. Я питала святих, як дорогу знайти. Я спитала Петра і Павла про щастя і долю, де поєднує Бог в одне ціле обох.

• 0
• Читателей: 7 комментарии: