Январь Рождество стихи. Январь... Застывшие дороги. Стоит за окнами зима. Метёт с рассвета дотемна. В окно бубенчиком стучится весёлый праздник Рождества!

• 0
• Читателей: 15 комментарии:

Вірш дванадцять місяців. На краєчку літа зажовтіли роси: написала книжку на листочках осінь. Закружляє січень в ялинковім колі, і зухвало репне грудень на морозі.

• 0
• Читателей: 9 комментарии:

Вірші про їжачка. До маленького озерця їжачок прийшов з відерцем. Вибачай, колючий друже, ти на кактус схожий дуже! Зазирнув в дзеркальну воду: там потвора з колючок.

• 0
• Читателей: 18 комментарии:

Есе надія. Осінь, в повітрі – нежить. А в моїй душі – надія, зовсім не казкова, – з вірою прорости. Не личать небу хмари, а мені – сум.

• 0
• Читателей: 10 комментарии:

Вірш серпень яблука. Ще, осене, зажди, не йди зелені яблука збирати. В духмяний серпень впало сонце, сад вечоріє край села. В мені ще літо не згоріло.

• 0
• Читателей: 11 комментарии:

Вірш осінній ліс. Губив красу осінній ліс. Лист під ногами шелестів, немов сказати щось хотів мені про золоту печаль. Хай горять в душі вони – яскраві листячка надій, моїх іще гарячих мрій!

• 1
• Читателей: 11 комментарии:

Вірш про калачі. Такі пихаті та рум’яні, як чинні гості, калачі. Запахло печеним духмяно.

• 0
• Читателей: 19 комментарии:

Море гори вірші. Гора над морем стане у поклін. Дрімає хвилі світанковий плес. Я повернуся до морських таїн. Розіллє ранок сонця повний келих. Потягується хвиля, ніжить втому.

• 1
• Читателей: 16 комментарии:

Луна короткий стих. Луна задумалась над крышей, в ресницах окон приютился тихий сон. Весна на узких улочках в городе ночном, полупустом.

• 0
• Читателей: 14 комментарии:

Вірш зерна короткий. Давно про теплу землю мріють зерна, та сніг зима оберігає ревно від золотого погляду весни.

• 0
• Читателей: 4 комментарии:

Вірш моє рідне. То все моє, болюче, рідне, любе. Моя душа нічого не загубить, не зверне в бік чужий життя моє. Ще віра поведе в добро стежки, ще прийде час, й наллється сила в юні колоски.

• 1
• Читателей: 11 комментарии:

Вірш моє село. Шукаю, неначе диво, дорогу у те село, де мама гладить рукою півнів на рушниках. Обнявся тугий зажинок з теплим вінком пісень. Спомин, терпкий до болю, в давніх згадках і снах.

• 0
• Читателей: 17 комментарии:

Вірш дощ грім. Звідки дощ рясний все виливається? Грім вам не признається, що у небі хмару він розбив і гриміти вже немає голосу. Райдуга повісить на коромисло повні відра синьої води.

• 0
• Читателей: 10 комментарии:

Собака есе. Мій сусід Дмитро зі своєю собакою Даною ще лишався на дачі. Це була весела розумна собака рідкісної породи. Дана помітила за парканом великого собаку. То був чорний красень дог. Там знайшли собаку – кажуть, ніби вашу. Чому так повела себе вже немолода розумна собака?

• 2
• Читателей: 9 комментарии:

Вірш вітер ніч. Ми в ночі тій, неначе два вогні, ховалися від поцілунків вітру. Бісився вітер, дахом гуркотів і лист жбурляв осінній до безтями. Тремтіли зорі, з твоїх очей виманюючи світло.

• 0
• Читателей: 12 комментарии: