Юлія Бережко-Камінська "За кавою": перевод

Юлiя Берeжко-Камiнська

За кавою

Дощ перейшов на пошепки і стих.

А я – ніяк не наберусь відваги

Тобі сказати кілька слів із тих,

Які до ніг лягають, наче стяги.

Які до скону будуть при тобі,

Та не гвоздикою в тугій петлиці.

Їх не пускають, наче голубів,

З майданів привселюдно у столицях.

Вони не відають дубових рам,

Обкладинок замацаних альбомів,

Вони лишаються назавжди там,

Куди немає доступу нікому.

Однак сказати – право не моє,

То ж я лише дивлюсь на тебе хватком

І слухаю, як ложка виграє

На стінках керамічного горнятка.

Перевод с украинского

Евгения Пугачева

За кофе

Дождь перешел на шёпот и затих.

А я – никак не наберусь отваги

тебе сказать лишь пару слов – таких,

что под ноги ложатся, словно стяги.

Что до кончины будут при тебе,

но не гвоздикою в тугой петлице.

Их не пускают, будто голубей,

на площадях прилюдно по столицам.

Они не ведают дубовых рам,

обложек поистрепанных альбомов,

они навеки остаются там,

куда вовек не заглянуть чужому.

Но обронить их – право не моё.

Посматриваю на тебя украдкой

и слушаю, как ложечка снуёт,

размешивая сахар без остатка.