Медовый месяц

О НЫНЕШНЕЙ МОЛОДЁЖИ

«Куда мы катимся, не знаю,

ну что теперь за молодёжь,

она у нас растёт такая,

что и захочешь – не поймёшь.

Она учиться не желает,

забыла, что такое стыд,

а скажешь слово, так облает,

что онемеешь от обид»…

Так говорил старик Сократ

почти три тыщи лет назад.

ПРО СУЧАСНУ МОЛОДЬ

– Куди ми котимось, не знаю, люди.

На молодь подивіться – стид і страм!

Плюються, вибачайте, як верблюди,

В півницю поспішають, а не в храм.

Навчатися ця молодь не бажає –

Лише гарцює, лихословить, п’є.

А скажеш слово – так тебе облає,

Що ти забудеш і ім’я своє…

Так говорив старий мудрець Сократ

Не три, три тисячі років назад.

УТРЕННИЙ КОФЕ

Ранним утром с дежурства уходит метель,

поменяв у природы ночную рубашку…

– Дорогая, тебе кофе прямо в постель?

– Нет, любимый, сегодня, пожалуйста, в чашку.

РАНКОВА КАВА

Сходить сонце. Воно на обніжку

Білогубу цілує ромашку…

– Дорога, тобі каву у ліжко?

– Ні, коханий. Сьогодні у чашку.

МЕДОВЫЙ МЕСЯЦ

– Вот так встреча, друг мой славный,

только что за грустный вид,

ты же в брак вступил недавно,

что ж невесел и небрит?

– Я прошу тебя: не смейся,

может, что-то здесь не то.

Вот скажи: медовый месяц -

это праздник или что?

– Что ж, давай поставим точку

в этом деле, старина.

Ты представь большую бочку,

полную, прости, говна.

С давних лет такая мода,

ведь игра-то стоит свеч:

сверху – слой густого мёда,

чтоб внимание отвлечь.

Целый месяц просто таешь,

словно в детстве эскимо,

а потом всю жизнь хлебаешь

это самое дерьмо.

– Как же мне решить задачу,

чтоб не потерять лица?

Я, браток, похоже, начал

сразу не с того конца.

МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ

– От так зустріч, друже славний!

Що у тебе за біда?

Ти ж пошлюбився недавно –

То нащо ця борода?

Той зітхає: – Ти не смійся!

Раз зустрітись довелось,

Поясни: медовий місяць –

Свято це, чи гірше щось?

Друг приховує усмішку:

– Тоді слухай, старина.

Уяви велику діжку,

повну, вибачай, лайна.

А тепер життєве кредо

Намотай на вуса ти:

Зверху – шар густого меду,

Щоб увагу відвести.

Перший місяць ти кайфуєш,

Ніби п’єш міцне вино,

Потім все життя сумуєш

І і хльобаєш те лайно.

Друг у плач – Ой, любий брате

(Сльози котяться з лиця)

Я, здається, розпечатав

діжку не з того кінця!

КУЗНЕЦЫ

Так крепко обхватил руками

меня мой давний друг, кузнец,

из товарищества «Куй с нами!»,

что я подумал: мне конец.

Потом мы в баре посидели,

и там он пригласил меня

на выставку своих изделий

«Разнообразная куйня».

КОВАЛЬ

Так міцно обхопив руками

Мене коваль, мій давній друг

Із товариства « Куй із нами»

Що ледве не спустив я дух.

Відтак я заспокоїв нерви,

Коли побачив того дня

Я виставку його шедеврів,

Що називається «Куйня».

ХОРОШАЯ НОВОСТЬ

Мне сказала жена, непритворно вздыхая:

– Я тебе очень важное что-то скажу:

есть хорошая новость, но есть и плохая,

мне неловко, но я от тебя ухожу.

На родимом диване с утра отдыхая,

я с газетой любимой привычно лежал

и в ответ ей, оставив газету, сказал:

– Хорошо-хорошо, а какая плохая?

НОВИНИ

Сьогодні приголомшила кохана

(Хотіла, певно, налякати в смерть):

– Дві новини є – добра і погана.

Поперше, я іду від тебе геть…

Як це не дивно, я не впав з дивана,

На котрому за звичкою лежав,

лише відклав газету й запитав:

Це добра звістка, а яка ж погана?

НЕХВАТКА

На свете прожил он немало,

но был этой жизни не рад,

чего-то ему не хватало,

хоть был и любим, и богат.

Когда ж он женился на Поле,

рассеялся этот туман,

и он вдруг отчётливо понял:

ему не хватало ума.

ЧОГО БРАКУВАЛО

Не втрапив мій друг у тюрму,

Як кажуть, мав імідж хороший,

Та скарживсь весь час, що йому

Украй бракувало, мов, грошей.

Коли ж під каблук він попав,

То ясно сердешному стало,

Що грошей удосталь він мав,

А клепки йому бракувало.

* * *

Мне говорил один пенсионер,

который знал предмет наверняка:

для женщин важен вовсе не размер,

а толщина мужского кошелька.

ПРОСВІТИВ…

Коли мій друг зібрався на побачення,

Почув від свого діда-мудреця,

Що для дівчат не розмір має значення,

А товщина (до речі, гаманця).

СЕМЕЙНЫЕ БАТАЛИИ

Ах, семейные наши проблемы!

Никуда их, как видно, не деть.

На любые сражаемся темы,

от котлет, до того, что надеть.

До развода, до драк, до икоты,

до безудержных слёзных ручьёв…

Я бы ввёл хоть какие-то льготы

пострадавшим от этих боёв.

СІМЕЙНІ БАТАЛІЇ

Ох, ці кляті сімейні проблеми,

Ці баталії, мать-перемать!

Ми на всякі воюємо теми –

Від котлет, до того, що взувать…

Той канючить, а той вимагає –

До судових доходимо справ…

Чом же пільг у нас досі не має

Той, хто дуже в боях постраждав.

ДИАЛОГ МУЖА И ЖЕНЫ

Жена: Проходит отпуск, это грустно,

тут воздух, как благая весть.

Хочу дышать здесь полной грудью.

Муж: Боюсь, что это будет трудно,

дыши такой, какая есть.

ДІАЛОГ ЧОЛОВІКА ТА ЖІНКИ

– Кінець відпустки. Я скучати буду –

Повітря тут здоров’я додає.

Подихати б іще на повні груди!

– На ті подихай, що у тебе є.

РОДИТЕЛИ

Вот говорят – родители.

Как это понимать?

Хотите, не хотите ли,

рожает только мать.

А я хоть при зачатии

пыхтел что было сил,

но только соучастником

по делу проходил.

БАТЬКИ

Що ми родителі (батьки) –

Я хочу спростувати:

Що не кажіть, а все-таки

Народжує лиш мати.

Згадав, як мучилась моя,

ридала напослідок…

Вона народжує, а я

Лише в цій справі свідок.

СЕКСУАЛЬНАЯ ГАРМОНИЯ

Нам с женой наплевать на гормоны,

и не надо ходить нам к врачу,

ведь у нас с ней сплошная гармония:

ей не надо, а я не хочу.

ГАРМОНІЯ

Якщо чесно, плював на гормони я,

І дружина претензій не має.

В нас із нею суцільна гармонія:

їй не треба, а я не бажаю.

БЕССОННИЦА

Приятно быть всегда в кругу

успеха и признания,

но всем подружкам не могу

я уделить внимание.

Ведь их – бесчисленная рать.

Одна моя поклонница

ну так и рвётся переспать…

А у меня бессонница.

БЕЗСОННЯ

Ой, як приємно відчувати

І приязнь, і повагу.

Але не можу всім дівчатам

я приділить увагу.

Адже цих кізочок багато…

Одна блондинка Соня

Зі мною рветься переспати,

А в мене, блін, безсоння.

* * *

Я честно вам скажу, как было,

и это факт, не болтовня.

Она меня ведь не любила,

поскольку если бы любила,

то разве вышла б за меня?

ЧОЛОВІК ПРО ДРУЖИНУ

Все життя жона казала,

Що вона мене кохала,

Та я знаю достеменно:

Благовірна все брехала,

Бо якби вона кохала,

Не виходила б за мене!

Муж жена стихи прикольные