Ліна Костенко "Вже почалось, мабуть, майбутнє"

Ліна Костенко

* * *

Вже почалось, мабуть, майбутнє.

Оце, либонь, вже почалось...

Не забувайте незабутнє,

воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне,

не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

на сто ерзаців у собі!

Минають фронди і жіронди,

минає славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди,

вона ніколи не мине.

Любіть травинку і тваринку,

і сонце завтрашнього дня,

вечірню в попелі жаринку,

шляхетну інохідь коня.

Згадайте в поспіху вагона,

в невідворотності зникань,

як рафаелівська Мадонна

у вічі дивиться вікам!

В епоху спорта і синтетики

людей велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики

торкнуть вам серце і вуста.

Перевод с украинского

Татьяны Окуневой

* * *

Грядущих дней крепчает сила.

Всё совершилось. Началось.

Забыть нельзя того, что было,

пусть даже инеем взялось!

Эрзацы блекнут. Сокровенность

храните бережно в себе.

Не променяйте драгоценность

на то, что нравится толпе!

Проходят фронды и жиронды,

стихают слава и молва.

Улыбку вечную Джоконды

не раздробите на слова.

Любите птичку и травинку,

и солнце завтрашнего дня,

костёр и пепел, снег и льдинку,

гарцовку гордую коня.

Умейте в спешке из вагона,

в неотвратимости разлук,

плениться образом Мадонны,

веков услышать перестук.

В эпоху спорта и синтетики

вокруг большая суета.

Пусть к сердцу прикоснётся этика

и тронет пальчиком уста.

Стих этика