Юлія Бережко-Камінська "У тебе тепло...": перевод

Юлiя Берeжко-Камiнська

* * *

У тебе тепло, тихо і просторо,

Шепоче ніч, мов у дитячій казці,

І сходить сонце по багряних шторах,

І диха сон невигаданим щастям.

Цвітуть фіалки білим оксамитом,

Завмерли книги на вузьких полицях,

І пряні трави, висушені з літа,

Чекають часу – в чашці розчинитись.

Духмяно пахне яблуками й медом,

Біжить годинник у чиєсь майбутнє,

І так неспішно хризантем букетик

Останнім цвітом дожива до грудня.

Як любо у твоєму щасті бути, –

Хай не тривкому, як серпневе літо,

Та зрозумілим, рідним і почутим,

І думкою, і словом обігрітим.

Усе мине – і зустріч, і гостини,

Та час нічого так і не зібгає,

Бо мають пам'ять рукотворні стіни,

Так, як вуста цілунок пам’ятають.

Перевод с украинского

Евгения Пугачева

* * *

Тепло и тихо у тебя, просторно,

и шепчет ночь, у волшебства во власти,

восходит солнце по пурпурным шторам,

и дышит сон невыдуманным счастьем.

Цветут фиалки – белый бархат света,

застыли книги на открытых полках,

и пряным травам, высушенным летом,

чтоб раствориться в чашке, ждать недолго.

Духмяно пахнет яблоком и медом,

часы стремятся в будущее чьё-то,

и хризантем последние щедроты

ещё цветут до окончанья года.

Мне в этом счастье побывать отрадно –

пускай не прочном, как под осень лето,

зато родном, услышанном, понятном,

и мыслями, и словом обогретом.

Минует всё – и это гостеванье,

но время всё ж не зачеркнёт свиданье,

ведь память есть у рукотворных комнат,

как и уста о поцелуе помнят.

Стихи поцелуй на память