Стихи о времени и о приходе весны

• 6
• Читателей: 26 комментарии:

Вірш сніг йде. Пісня про сніг. Сніг падає зранку до ночі, сріблястий пухкий оберіг, на сплячі ліси і сади, на стріхи домів і садиб. З чарівного мішка злітають пушинки сніжка, і сиплеться щастя на всіх.

• 5
• Читателей: 57 комментарии:

Вірш косити траву. Стих косить траву. Не люблю, коли косять траву і під ноги жбурляють. Скільки жити їй? Ой, вже ніскільки, бо косар день освячує свій! Там, де трави жили, ляже сіно, кров зелена стече.

• 2
• Читателей: 14 комментарии:

Вірш дванадцять місяців. На краєчку літа зажовтіли роси: написала книжку на листочках осінь. Закружляє січень в ялинковім колі, і зухвало репне грудень на морозі.

• 0
• Читателей: 8 комментарии:

Вірші про їжачка. До маленького озерця їжачок прийшов з відерцем. Вибачай, колючий друже, ти на кактус схожий дуже! Зазирнув в дзеркальну воду: там потвора з колючок.

• 0
• Читателей: 17 комментарии:

Вірш серпень яблука. Ще, осене, зажди, не йди зелені яблука збирати. В духмяний серпень впало сонце, сад вечоріє край села. В мені ще літо не згоріло.

• 0
• Читателей: 11 комментарии:

Вірші травень ранок. Гукає й рушники під хмари стелить рум’яний ранок, забуто ніч гірку. Став травень на стежину гомінку. По берегах, на зорянім піску так солодко дрімати тихим селам.

• 0
• Читателей: 23 комментарии:

Вірші про біль души. Моя душа – як сіль, насипана на рану. В ній іскрами згубивсь уже забутий біль. А поміж тим, нагадує і мучить. Іще не вбила, ні, бо знаю, де болить. Тому багато літ ми роз’єднали руки – і зник поміж примар найкращий із світів.

• 2
• Читателей: 25 комментарии:

Вірш Катерина, вірш Катя. Золотава усмішка в’юнкої дівчинки Каті-Катерини. Як весняна гілочка, доторкнись – розквітне. Хай тебе не захмарює жодная хмаринка.

• 0
• Читателей: 10 комментарии:

Вірш ти чужий. Ти не клич до свого порогу – відтепер це чужий поріг. Я змінилася, ти змінивсь. Ти мене не проси, не треба. Лише дорогу ти побачиш в очах моїх.

• 0
• Читателей: 11 комментарии:

У червні вірші. Червень повен черешень. То громами креше, то джмелями гуде. Садів вишневе божевілля, Легке кружляння пелюсток. А сад у білому цвіту, у квітів ніжному серпанку.

• 0
• Читателей: 19 комментарии:

Море гори вірші. Гора над морем стане у поклін. Дрімає хвилі світанковий плес. Я повернуся до морських таїн. Розіллє ранок сонця повний келих. Потягується хвиля, ніжить втому.

• 1
• Читателей: 15 комментарии:

Вірш про Харона. Ти в човні – Хароном, два весла до пари. Комиші печальні. Плачуть верби голі. Хвилечка гомонить невтішно. Запитати мушу: – Перевозиш... душу? Ти пливеш від долі.

• 1
• Читателей: 17 комментарии:

Вірш хліб. Бабусин хліб в печі. Тут паляниці творяться живі. Сповнилася хата печеним духом. Із хлібом проводжають у дорогу, на полотні там лебеді-хрести. Колись до Бога  прийдеш з ним і ти.

• 6
• Читателей: 51 комментарии:

Вірш щаслива доля. Тішиться Земля в щасливому безсонні. І добра доля вже звиває перевесло. Надія оживе, прокинеться, воскресне. І знов засяє нам життя ясна тріада.

• 3
• Читателей: 41 комментарии: