Стихи земной ангел. Земные встречаются ангелы в телах обычных людей. Взглянешь на жизни вехи – там вы неизменно вместе. Плечо у него надёжное, он знает муки земные.

• 0
• Читателей: 11 комментарии:

Вірш різдвяна музика. У різдвяній цій круговерті світ забув про свої печалі. А тим часом преставлявся сільський музика, та велів лиш подати кохану скрипку. Нащо ж людям псувати свято?

• 0
• Читателей: 8 комментарии:

Вірш ти чужий. Ти не клич до свого порогу – відтепер це чужий поріг. Я змінилася, ти змінивсь. Ти мене не проси, не треба. Лише дорогу ти побачиш в очах моїх.

• 0
• Читателей: 12 комментарии:

Вірш мамина вишня. На зелені свята гнеться мамина вишня від щедрих Господніх дарів. Вишеньки просяться в жмені. Посадила матуся її. А без мами цей світ, як тканина, що вицвіла й зблякла.

• 0
• Читателей: 4 комментарии:

Вірш весілля, вірш сирітка. Кожен ладен був стрімголов з весілля тікати, бо наречена – дівчисько, сирітка, біженка зі страшної війни. У нього очі – хижі й масні, це від знущань дружина його померла.

• 0
• Читателей: 13 комментарии:

Отцы и дети стихи. Мы, отцы, будем стоять до конца, отдавая вам силы, и встанете вы рядами на наше место. Но вы порой в упор не видите нас, и ваши дети не увидят вас без искусства слышать и слушать.

• 1
• Читателей: 20 комментарии:

Стихи о Пушкине. Оформили Пушкина в глянец, принарядили, прибавили роста. А ты был упрямцем, ты был игроком и задирой, любя каждый раз, будто в первый. Хватило на все поколенья твоего урожая. Ты век свой водил за собой, будто зрячий слепого, и так же, как все, ты кутил на случайных квартирах.

• 2
• Читателей: 15 комментарии:

Вірш примарні мрії. Мрії прекрасні, але ж примарні, як воля для полонених. Навіщо ж ти задурив їм верхівки? Тепер не влаштовує їх власна домівка, подавай на блюдечку чудеса чужоземні, райські хащі, життя без печалі.

• 0
• Читателей: 6 комментарии:

Вірш свій чужий, вірш про Донеччину. Вже невідомо, хто тут чужий на Донеччині, хто свій, бо правда, роздерта навпіл, квилить. Тут вирвані з серцем чиїсь родинні гніздечка, хатини, сльоза дитяча й стареча.

• 0
• Читателей: 13 комментарии:

Земля у снігу вірш. Земля упала на коліна, вона волала в небеса. Земля вимолювала прощу і вимолила перший сніг. І сніг, мов біла літургія в мережі золотих зірок, писав нам істини прості, щоб знов у просторі і часі Земля осяяла світи. І бився місяць білим птахом.

• 2
• Читателей: 18 комментарии:

Вірш земля війна. Купається Земля, і згадує Земля, як людей поглинала злива. А люди стріляють один в одного, знову в них війна. Війна іде як смерчі, землетруси і пожежі, як паводки, вулкани і тайфун.

• 0
• Читателей: 9 комментарии:

Аморе вірш. Вірш а море. А я шепочу собі далі: «Аморе, аморе». А є іще море, у мене є море, а море реве і сміється, а море все марить про темні любовні шторми, надії минулі, розтрощені вщент кораблі. А море регоче...

• 2
• Читателей: 23 комментарии:

Для детей стихи о звёздах. В детской сказала мама: Звёзды – наверно, пристани, станции и вокзалы. Мама, а звёзды – родинки? Или они – веснушки? Я знаю! Они – ангельские игрушки!

• 1
• Читателей: 64 комментарии:

Вірш про правила, вірш про закони. Я не вірю у вічну доцільність усталених правил. Не настільки важливі закони оті, забобони. Все тече, непорушні старі видозмінює форми. Ми крокуєм вперед, і в минуле нема вороття.

• 3
• Читателей: 28 комментарии:

Вірш про зернятко, вірш про мету. Посіяв орач зернину, і зернятко все більше стає і вище. Можливо усе, коли мета і більша, і вища за тебе самого. І дивиться тільки вгору. І молиться тільки світлу. Все більше стає і вище.

• 1
• Читателей: 13 комментарии: