Рассказ про эвакуированных. "Эвакуированные мы", – объяснял нам Мися, немногословный из-за своего заикания. Временами на неё накатывало. Ей, по-видимому, казалось: сейчас будет, как ТОГДА. Поезд дяди Саши смог из-под следующей бомбёжки уползти. Когда война кончилась, в послевоенные годы цены снижали, но еды на полках это не прибавляло.

• 3
• Читателей: 137 комментарии:

Доля ветерана-визволителя Запоріжжя Ніни Артемівни Ломейко, яка за свої подвиги отримала медаль «За боевые заслуги».

• 4
• Читателей: 165 комментарии:

Про загинувших та пропавших без вісті, долею яких ніхто не опікується. Мене особисто завжди дивує такий факт, що перед боєм усі живі, здорові і кожний має прізвище, а після бою хтось пропав без вісті. І що, не можна про це повідомити рідних?

• 0
• Читателей: 165 комментарии:

Документальный рассказ о еврейской девочке, спасённой жителями городка Пятихатки Днепропетровской области во время Холокоста.

• 20
• Читателей: 402 комментарии:

Исторический бесценный документ из моего архива. Пожелтевшие от времени школьные тетрадки. Дневники девочки-школьницы, дата, заставляющая вздрогнуть – 22 июня 1941 год А дальше – документальное, без прикрас, повествование о военной жизни. Первые бомбёжки Запорожья, эвакуация в Сталинградскую область, полуголодная жизнь. До линии фронта – не более 40 км.

• 7
• Читателей: 172 комментарии:

С наступающим Днём Победы, православные, с нашим общим святым праздником!
Велика рідня двух народів. Татко мій родом з Курської області, він мав прізвище з українською кінцівкою "ко", жив на російському хуторі, де співали і російських, і українських пісень. Коли він після війни залишився в Україні і оженився на українці, жоден з земляків не назвав його зрадником, незважаючи на те, що він 54 роки свого життя віддав Україні, а не Росії, що була його Батьківщиною. Мені писали, щоб я приїздив на могилу свого діда, який був настільки заклятим москалем, що втратив своє здоров'я, захищаючи від німців українську землю.

• 25
• Читателей: 485 комментарии:

Мучительные воспоминания солдат о войне. Убитые, которые приходят в снах. Ветеран афганец и ветеран ВОВ. Медленно шли по улице они, солдаты двух войн на земле, каждый со своей ношей. Там, в Афганистане, я убил девушку с точно такой же прической. Потом он долго шел домой, сопровождаемый старым учителем физкультуры, в свое время ушедшим добровольцем еще на ту, Великую Отечественную. Я, сам после войны долго не мог прийти в себя. Все снился один случай.

• 0
• Читателей: 103 комментарии:

Из воспоминаний о фронтовиках, ветеранах. Отец и сосед продолжали свой нескончаемый разговор о войне. Подключалась и мама, в войну она была фронтовым хирургом. С тех пор многих ветеранов услышал, а когда задумываюсь о войне, всплывает в памяти истерзанное тело фронтовика.

• 4
• Читателей: 184 комментарии:

Кінець війни і демобілізація. Прощання з бойовими товаришами. Як складуться долі після ВОВ. Я тебе, якби моя воля, з армії не звільняв би, бо такі, як ти, війну виграли. Але наказ є наказ, у кого немає військової освіти, хоча б якогось прискореного офіцерського училища, звільнити. Залишилося попрощатися і домовитися, де зустрінуться після демобілізації.

• 4
• Читателей: 207 комментарии:

Рассказ о эвакуации и жизни в тылу. Между тем шла война, тяжёлая Отечественная война. Они оказались по причине войны в этом захолустном киргизском городке очень далеко от дома. Когда началась война, малышу было два с половиной года. Хоть и поздновато, но последовало распоряжение об эвакуации в начале июля. Эвакуировались они спешно.

• 5
• Читателей: 157 комментарии:

Воспоминания о войне воина-фронтовика. Правда о войне. Интервью с Ефимом Абелевичем Гольбрайхом. Критика современных фильмов о войне и любителей разоблачений всего и вся. Подлинные истории из жизни, пережитые или увиденные бойцом своими глазами.

• 6
• Читателей: 218 комментарии:

Брошена дитина і свята душа. Як жінка спасла маленьке дитинча арестованої матері.

• 6
• Читателей: 218 комментарии:

Таке у нас життя було... Трофеї з Берліну. Дійшла до самого Берліна, але трофеїв, як всі, не брала. Тільки в якомусь розтерзаному німецькому будинку зняла зі стіни оцю гравюру. Невідомий німецький ремісник намалював озерце і будиночок, з дверей якого визирає німецька дівчинка і посміхається глядачеві.

• 2
• Читателей: 144 комментарии:

Чому до сих пір не поховані солдати? Дійсно, чому? Минає одна річниця Великої Перемоги за одною, а на фронтових дорогах, в лісах та болотах досі лежать непоховані тисячі солдат-переможців. Пошуком пропавших безвісті і похованням знайдених на місцях боїв останків радянських воїнів займається не держава, а пошуковці на громадських засадах.

• 3
• Читателей: 196 комментарии:

Как погиб командующий 1-м Украинским фронтом Николай Ватутин. Документальное расследование.

• 0
• Читателей: 212 комментарии: